Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
12 липня 2016 р. № 642/2215/16-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
представника позивача - Сойміна В.І.,
представника третьої особи - Микитки В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати розпорядникові бюджетних коштів документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
В обґрунтування позову зазначив, що завдяки протиправним діям Харківського обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» №2011 та постановою КМУ №499 від 28.05.2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення ( контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності з 22.09.2010 р. внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, порушено право позивача на отримання грошової допомоги.
Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких вказано, що на день звільнення позивача з військової служби існувало "державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців» та виплати страхових сум здійснювалися через НАСК «ОРАНТА», а тому, на думку відповідача, правових підстав направляти висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ч.2 ст. 16 Закону, у зв'язку з встановленням йому у 2010 році ІІ групи інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи немає, через що відповідач вважає свої дії законними і правомірними.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив. Надав до суду заперечення, в яких проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні адміністративної позову у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом із наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивач - старший прапорщик у відставці, з 26.11.1980 р. по 31.12.2002 р., проходив військову службу у Збройних силах України. З 07.01.1988 р. по 14.04.1988 р. брав участь у ліквідації наслідків: аварії на Чорнобильській АЕС.
На підставі довідки про хворобу в/ч А-1926 № 84/347 від 19.11.2002 р. визначено, що позивач обмежено придатний до військової служби, і цієї ж довідкою встановлено причинний зв'язок між його хворобами і його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
30.11.2002 р. наказом командувача навчального авіаційного командування № 47-мп позивача звільнено в запас відповідно до пункту 63 підпункту «в» (за станом здоров'я).
Із списків частини позивача виключено з 01.01.2003 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 253 від 31.12.2002 р.
Позивач отримав суму 2000 грн. по державному обов'язковому особистому страхуванню у розмірі 25% втрати працездатності від 31.12.2002 року та суму 2000 грн. по державному обов'язковому особистому страхуванню у розмірі 50% втрати працездатності від 01.01.2003 року, що підтверджується довідкою Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» №172 від 21.03.2016 року.
25.05.2005р. на підставі первинного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності відповідно до акту огляду МСЕК серія ХАР-03 №046389 від 25.05.2005 року.
14.06.2007 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково з 01.06.2007 року відповідно до акту огляду МСЕК серія ХАР-06 №028222.
22.09.2010р. на підставі повторного огляду позивачу встановлена ІІ група інвалідності безстроково відповідно до виписки з акту огляду в МСЕК серія ХАР-08 №017687.
Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області позивачу 22.06.2005 року виплачено компенсацію у сумі 189,60 грн. та компенсацію 11.10.2010 року у сумі 94,80 грн., що підтверджується довідкою УСЗН Чугуївської міської ради №1032 від 15.03.2016 року.
Зазначені суми коштів повернуті позивачем на рахунки Державного бюджету, що підтверджується довідкою Чугуївського управління ДКСУ Харківської області №01-40/270 від 29.03.2016 року.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 16.06.2005 року, вкладка № НОМЕР_3 с від 21.06.2007 року.
31.03.2016 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому II групи інвалідності з 22.09.2010 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
13.04.2016 року Харківським обласним військовим комісаріатом позивачу надано відповідь за №748/ВСЗ, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що оскільки він скористався своїм правом вибору допомоги та не має права на одержання допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Повернення коштів управлянню соціального захисту населення не є підставою для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та направлення його на розгляд Комісії Міністрерства оборони України. Також у відповіді відповідача зазначено, що позивач звільнився із військової служби 31.12.2002 року, а нова редакція статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набула чинності 01.01.2007 року.
Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі змістом статтей 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Пункт 3 Порядку визначає, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
До суду не надано доказів, які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 3 Порядку при поданні заяви до Харківського обласного військового комісаріату.
У судовому засіданні встановлено, що Харківським обласним військовим комісаріатом висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався.
До суду не надано доказів того, що відповідачем направлено до Департаменту фінансів МО України висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Щодо твердження відповідача стосовно нерозповсюдження на позивача норм вищезазначених нормативно-правових актів у зв'язку із відсутністю у закону зворотної дії у часі суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У спірних правовідносинах судом із наявної в матеріалах справи довідки МСЕК встановлено, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 22.09.2010 року.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Тобто, право на отримання грошової допомоги виникло у позивача не з моменту отримання травми, що спричинила інвалідність, а з моменту встановлення групи інвалідності довідкою МСЕК, а саме: 22.09.2010 року.
Щодо посилань відповідача на отримання грошової допомоги від УСЗН, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 Порядку якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, установлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
Однак в матеріалах справи наявні докази того, що позивачем повернуто до Державного бюджету суми коштів, отриманих як компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, тобто, позивач скористався правом на вибір виду грошової допомоги.
Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Судом встановлено та не спростовано будь-якими доказами, що у спірних правовідносинах бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 полягає у невиконання свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати розпорядникові бюджетних коштів документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи ст.ст. 2, 3, 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень, ст.181 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у 15-ти денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 15.07.2016 року.
Суддя Полях Н.А.