Справа № 214/8605/15-ц
2-к/214/1/16
07 липня 2016 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу в складі
головуючого судді Ковтун Н.Г.
при секретареві Троценко О.М.
за участі представника міністерства юстиції ОСОБА_1
Заінтересованої особи ОСОБА_2
її представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі в залі суду клопотання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -
Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області звернулось до суду з клопотанням про визнання на території України постанови районного суду м.Фельдбах Республіки Австрія від 16.02.2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання протиправним вивезення в Україну неповнолітніх діти.
В ході розгляду клопотання, представник юстиції доповнив клопотання та просить визнати та території України постанову районного суду м.Федльдбах що не підлягає примусовому виконанню. Зазначив на те, що 17.02.2015 року до Міністерства юстиції України, як до центрального органу України для виконання функцій, визначений Конвенцією, відповідно до ЗУ від 06.03.2008 року «Про ратифікацію Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми» із заявою звернувся громадянин ОСОБА_5, що постійно проживає на території Австрії, ОСОБА_4, щоб представляти його інтереси під час розгляду клопотання про визнання на території України постанови суду м.Фельдбах від 16.02.2015 року про визнання протиправним вивезення в Україну неповнолітніх Міхаеля ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Домініка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В матеріалах справи є офіційне підтвердження суду м.Фельдбах про доставку ОСОБА_2 24.12.2014 року звернення ОСОБА_4. Постанова суду м.Фельдбах набрала законної сили 17.02.2015 року.
Дане рішення іноземного суду можливо визнати на території України, що передбачено Європейською конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми. Остаточне рішення щодо неповнолітніх Міхаеля ОСОБА_4 та Домініка ОСОБА_4 має виноситись в Республіці Австрія після переїзду матері ОСОБА_2 та обох дітей до Республіки Австрія.
Зазначає що були дотримані усі вимоги Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та поновлення опіки над дітьми.
В судовому засіданні представник управління юстиції доповнене клопотання підтримав та вказав на те, що достатньо доказів для його задоволення. Але зазначив, що австрійський суд не надав відповідь на їх запит, щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату розгляду справи австрійським судом.
Заінтересована особа та її представник заперечували проти задоволення клопотання та вказали на те, що їх заперечення ґрунтуються на тому, що заінтересована особа не повідомлялась про призначення справи до розгляду, тому не могла приймати в ньому участь особисто чи через представника. Їй була направлена лише заява ОСОБА_4, на яку вона направила заперечення, а про час розгляду справи її не повідомили.
Заслухавши участників судового розгляду, дослідивши подані до клопотання документи, суд вважає що клопотання задоволеню не підлягає з наступних підстав.
Згідно статті 399 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Визнання іноземного судового рішення в Україні є дозвіл нашої держави на поширення його дії на території України з такими самими правовими наслідками , які виникають в результаті набрання законної сили рішеннями, ухваленими судами України. Визнання - надання юрисдикційному акту іноземної держави сили і значення рішення вітчизняного суду, яке не вимагає застосування примусових заходів на захист і поновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 400 ЦПК клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому ст.ст. 392 - 394 ЦПК для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених главою 2 розділу VIII ЦПК.
Згідно ч.6, ч.7 ст. 401 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ч.7 ст. 401 ЦПК України, у визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 396 цього Кодексу, тобто, з таких підстав як, у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, судом встановлено, що відсутні відомості про те, що заінтересована особа була належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, чим була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те. Для надання даних відомостей, розгляд клопотання неодноразово відкладався, однак орган юстиції не підтвердив, те що ОСОБА_2 повідомлялась про призначення справи до розгляду районним судом м.Фельдбах 16 лютого 2015 року
Данна обстава є підставою для відмови в задоволенні клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 394, 396, 399, 400 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволені клопотання про визнання на території України постанови районного суду м.Фельдбах Республіки Австрія від 16.02.2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання протиправним вивезення в Україну неповнолітніх дітей, що не підлягає примусовому виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ковтун Н.Г.