12 липня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною,
встановив:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 лютого 2016 року скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та постановлено нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 подав заяву до Верховного Суду України про його перегляд.
У заяві не вказано яке саме рішення суду касаційної інстанції підлягає перегляду і про які вимоги він заявляє, не містилось обґрунтувань перегляду судових рішень з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), не додано матеріалів, які вказують на існування цих підстав. До заяви додано документ, який не дає право на пільги щодо сплати судового збору.
З огляду на ці недоліки (огріхи) суддя-доповідач ухвалою від
9 червня 2016 року залишив без руху заяву ОСОБА_1 і надав їй строк до
1 липня 2016 року для їх усунення.
26 червня 2016 року ОСОБА_1 надав заяву про усунення недоліків, яка за змістом ідентична попередній заяві. Повторно долучив копію документа, який відповідно до статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», не дає право на пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС заява, подана без додержання вимог статей 239 і 2391 цього Кодексу, повертається заявнику.
Керуючись частиною четвертою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року повернути ОСОБА_1.
Суддя
Верховного Суду України М.І. Гриців