30 травня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах недієздатного ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: приватні нотаріуси Вінницького нотаріального округу Майструк Валентина Іванівна, ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року рішення міського суду скасовано, позов задоволено частково: визнано недійсним кредитний договір, укладений 20 березня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ВАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4, на користь ВАТ "Кредитпромбанк" 14 тис. 939 доларів США 90 центів, що еквівалентно 234 тис. 108 грн 23 коп.; визнано недійсним договір іпотеки, укладений 9 лютого 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_4 щодо зобов'язань ОСОБА_4 за договором іпотеки; визнано недійним договір іпотеки, укладений 19 квітня 2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_4 В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року касаційне провадження у зазначеній справі закрито.
8 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень, в якій ставила питання про скасування рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року та залишення в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2014 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норми матеріального права, а саме частини першої статті 225 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Подана заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 354 ЦПК України сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року суд касаційної інстанції закрив касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 324 ЦПК України, у зв'язку з тим, що на час укладення оспорюваних договорів права та інтереси ОСОБА_1 не порушувались.
Отже, постановляючи зазначену ухвалу про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 324 ЦПК України суд касаційної інстанції не застосовував норм матеріального права для вирішення спору по суті. Тому відповідна ухвала не може бути предметом перегляду Верховним Судом України з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України.
У зв'язку з чим рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2016 року, яке просить скасувати заявниця не відноситься до судових рішень, перегляд яких передбачений статтею 355 ЦПК України, оскільки не було предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 12 грудня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України, не може бути прийнята Верховним Судом України для перегляду у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України, та підлягає поверненню.
Керуючись статтею 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2011 року, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року повернути заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України В.М. Сімоненко