5 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., -
розглянувши заяву Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Управління) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року, постановленої у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Саратська пересувна механізована колона № 6» до Управління, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановила:
Вищий адміністративний суд України постановою від 14 квітня 2016 року залишив без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Управління подало заяву, в якій після усунення її недоліків, просить Верховний Суд України переглянути це рішення з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, які регулюють відносини зупинення обігу акцій, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від
10 квітня 2014 року (справи №№ К/800/45658/13 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом приватного акціонерного товариства «Саратська пересувна механізована колона № 6» до Південно-Українського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування розпорядження про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.А. Коротких
О.В. Кривенда