11 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаСамсіна І.Л.,
суддів:Маринченка В.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Львівське комунальне підприємство «Снопківське» про скасування наказу,
ОСОБА_4 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (дали - КАС).
Заява не відповідала вимогам частини третьої статті 239 КАС - заява підписується особою, яка її подає, або представником особи, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. У заяві ОСОБА_4 зазначив, що є представником ОСОБА_5 та долучив копію довіреності від ОСОБА_5, а оскаржив судові рішення, у яких стороною по справі є ОСОБА_5. Документів на підтвердження того, що зазначений у довіреності ОСОБА_5 бере участь у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 не надано.
Ухвалою Верховного Суду України заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
ОСОБА_4 надіслав документи на підтвердження своїх повноважень як представника третьої особи - ОСОБА_5.
У заяві ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС - положень другого абзацу частини п'ятої статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7 липня 2011 року.
На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року (№К/800/53544/14) та від 24 грудня 2014 року (№К/800/11030/13).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України однією із підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами, правильність встановлення і оцінка яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Це не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_6 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Львівське комунальне підприємство «Снопківське» про скасування наказу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 грудня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.Л. Самсін
В.Л. Маринченко
О.О. Терлецький