АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
4 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє на захист інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 7 червня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року в кримінальному провадженні №12016100040007847, внесеному 5.06.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до 3 серпня 2016 року включно, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, який народився в м. Кишеневі, Молдова, з середньою освітою, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в Україні постійного місця проживання не має, зі слів несудимий, -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за якими оголошено підозру, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу чи свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, на підставі чого дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2016 року та обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що органом досудового розслідування не наведено жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні ризиків, крім того судом під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою окрім фактичного посилання на ризики, передбачені ст. 177 КПК України належним чином необґрунтовано наявність вказаних ризиків.
Зазначає, що підозра оголошена ОСОБА_6 є необгрунтованою, оскільки повідомлення про підозру не містить чітких вказівок, які саме дії підозрюваного, які він безпосередньо вчинив, підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Також, посилається на практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Смирнова проти Росії», «Харченко проти України», «Ягчі і Саргін проти Туреччини», зазначаючи при цьому, що беручи до уваги обставини справи та дані про особу підозрюваного немає підстав для застосування такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100040007847 від 05.06.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
06.06.2016 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
07.06.2016 року слідчий Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
07.06.2016 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до 3 серпня 2016 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу чи свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Доводи захисника про те, що слідчим суддею належним чином необґрунтовано підозру у вчиненні злочину та наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі захисника про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах судового провадження доказам, долученим до клопотання слідчого, достатнім на даній стадії досудового розслідування, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 309, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні під №12016100040007847, внесеному 5.06.2016 р. до ЄРДР про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України,в межах двохмісячного строку досудового розслідування, тобто до 3 серпня 2016 року включно, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє на захист інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ф і м о в а