Справа №22ц/796/8065/16 Головуючий у 1 інстанції -Піхур О.В.
Доповідач - Панченко М.М.
13 липня 2016 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
головуючого - Панченка М.М.
суддів - Побірченко Т.І., Барановській Л.В.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «КБ»Хрещатик» про стягнення банківського вкладу,-
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «КБ»Хрещатик» (далі - ПАТ»КБ»Хрещатик») і, з урахуванням уточнень до позову, просила винести рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь банківський вклад за договором №254/2012-222 від 21.03.2012року, що складає: розмір депозитного вкладу -17.500 євро, заборговані відсотки - 2.481,16 євро, а також позивачка просила стягнути 3% річних від заборгованої суми, відповідно до ст.625 ЦК України - 1.489 євро, а всього, у сумі 21.470 що за курсом валют становить 62.542 грн.14 коп./а.с.1-7, 37-39, 160-162/.
Позивачка послалась на те, що відповідач не виконує свої договірні зобов»язання з повернення депозитного вкладу та відсотків.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено /а.с.181-183/.
Відмовляючи у позові, суд послався на те, що на підставі постанови Правління НБУ від 05.04.2016 року №234 «Про віднесення ПАТ «КБ»Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 5.04.2016 року прийняте рішення за №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ»Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня визначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Згідно до ст.57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб у Державному ощадному банку України гарантуються державою, а на вклади фізичних осіб у комерційних банках поширюється дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який, зокрема, визначає порядок відшкодування вкладів вкладникам банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду.
Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1)задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2)примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку; 3)нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), а також зобов»язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов»язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5)нарахування відсотків за зобов»язаннями банку перед вкладниками і кредиторами.
Отже, як вважав суд першої інстанції, позивач звернувся до суду в період коли в ПАТ»КБ»Хрещатик» було запроваджено тимчасову адміністрацію, тому в силу ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ця обставина унеможливлює задоволення позовних вимог.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі /а.с.188-194/.
Учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд за їх відсутності.
Заслухавши доповідь по справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції належить скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не відповідає.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до депозитного договору від 21.03.2012року за №254/2012-222, ОСОБА_2 здійснила банківський вклад на депозитному рахунку у ПАТ «КБ»Хрещатик» у сумі 17.500 євро під 5.7% на термін до 22.11.2013 року, що не заперечується сторонами, та підтверджується квитанцією №36 здійснення операції від 21.03.2012 року з цільовим призначенням «Надходження грошових коштів згідно депозитного договору №254/2012-222 від 21.03.2012року» та Актом «Про результати ревізії ведення операцій з депозитами фізичних осіб Київського регіонального відділення ПАТ «КБ»Хрещатик» від 12.05.2012, в якому зазначено «… сума 17.419,00 євро була перерахована на картковий рахунок клієнта (меморіальний ордер від 21.03.2012 року №23 та в послідуючому переоформлена через касу на вклад «Ювілейний» 20м.(не фікс.) ЕUR(щомісячна виплата)" №254/2012-222 від 22.03.2012 року на суму 17.500 євро під 5,7% терміном дії до 22.11.2013» /а.с.8, 10-14/.
Після закінчення дії указаного договору, між сторонами укладено новий депозитний договір «Оберіг» за №222D-446849 від 22.11.2013 року на суму 17.500 євро терміном на 1 рік під 5,7% річних.
Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини банківського вкладу, визначені ст.1058 ЦК України, згідно якої, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або у іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Між тим встановлено, що кошти у сумі 17.500 євро по депозитному вкладу за договором №222D-446849 від 22.11.2013 року на рахунок позивача у банку не надійшли, оскільки указані кошти були вилучені із банка невстановленою особою, що підтверджується копією заяви №1 на видачу готівки від 4.06.2013 року невстановленої особи, за підробним підписом від імені позивача щодо дострокового повернення депозитного вкладу у сумі 17.438,33 євро з цільовим призначенням: «Дострокове повернення грошових коштів згідно договору за №254/2012-222 від 21.03.2012року за №254/2012-222 згідно заяви клієнта від 31.05.2013 року» /а.с.67/.
У зв»язку з цим, правоохоронними органам порушена кримінальна справа, досудове провадження по якій на час розгляду справи не закінчене.
Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 17.02.2016 року за №13196/131/97/15-32 виконаної КНДІСЕ, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у графі «отримувач» в заяві на видачу готівки №1 від 4.06.2013 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, з наслідуванням її підпису /а.с.142-145/.
В той же час, не заперечуючи того, що позивачка не отримувала кошти за депозитним договором від банку, останній відмовляється повертати їй депозитний вклад з відповідними відсотками, посилаючись на припинення діяльності банку згідно постанови Правління НБУ від 05.04.2016 року №234 «Про віднесення ПАТ «КБ»Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» та прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5.04.2016 року рішення за №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ»Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», а також, посилаючись на ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якої під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку не здійснюється.
Пунктом 1 ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п»ятої цієї статті, не поширюється на зобов»язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
Встановлено, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відкликання ліцензії ПАТ»КБ»Хрещатик» та прийняття рішення про ліквідацію банку прийнято у період дії цього Закону.
Так, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за положеннями якого, з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Уповноважена особа Фонду затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст.52 цього Закону.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов»язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Згідно до ч.1 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банка з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.
Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5.07.2012 року №2, (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року №1581/21893), а саме: п.4.31 розділу V «Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації», де зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогою кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не можу бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А, згідно до ч.1 ст.1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів банк зобов»язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки НБУ.
При цьому, колегія суддів вважає, що застосування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.
Колегія суддів вважає, що розрахунок позивача заборгованості Банку за депозитним договором від 21.03.2012 №254/2012-222, що складає: розмір депозитного вкладу -17.500 євро, заборговані відсотки - 2.481,16 євро, 3% річних від заборгованої суми, відповідно до ст.625 ЦК України, виконаний правильно, а тому підлягає стягненню з банку на користь позивачки.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого всупереч дійсним обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Крім того, в порядку розподілу судових витрат, відповідно до ст.88 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ПАТ «КБ»Хрещатик» на користь представника позивачки ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 626 грн.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, задовольнити.
Скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «КБ»Хрещатик» про стягнення банківського вкладу, задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КБ»Хрещатик» на користь ОСОБА_2: 17.500 євро, як суму депозитного вкладу; 2.481,16 євро, як невиплачені відсотки за депозитним вкладом; 1.489 євро, як 3% річних у зв»язку з затримкою виконання грошового зобов»язання, а всього, у сумі 21.470 (двадцять одна тис. чотириста сімдесят) євро,16 євроцентів, що за курсом валют становить 62.542 (шістдесят дві тис. п»ятсот сорок дві) грн.14 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «КБ»Хрещатик» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 626 (шістсот двадцять шість) грн.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді