03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Белоконна І.В.
№22-ц/796/9934/2016 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №756/11695/14-ц
13 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого Українець Л.Д.
суддів Оніщука М.І.,
Шебуєвої В.А.,
за участю секретаря Майданець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитиної Оксани Степанівни, заінтересована особа: ОСОБА_4,-
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитиної О.С.
У мотивування вимог посилався на те, що постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитиної О.С. від 19.08.2015 року відкрите виконавче провадження ВП №48503817 по виконанню виконавчого листа №2/7562078/15 від 14.08.2015 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 188 392,64 грн на користь ОСОБА_2
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної О.С. від 24.03.2016 року зазначене виконавче закінчено.
З посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що боржнику належить квартира АДРЕСА_1, а згідно довідки форма-3 за вищевказаною адресою зареєстрована неповнолітня дитина. В той же час за боржником зареєстровано садовий будинок, загальною площею 59.00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6). Державний виконавець з огляду на наведене дійшов висновку, що на території Державної виконавчої служби Оболонського Районного управління юстиції м. Києва відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.
Так, при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем порушено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строку проведення виконавчих дій з виконання рішення суду.
Крім того, його не повідомлено про результати оцінки садового будинку, загальною площею 59,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для надсилання виконавчого документу стало встановлення факту реєстрації неповнолітньої дитини у квартирі, що належить боржнику, однак державним виконавцем не наведено жодного обґрунтування неможливості звернення стягнення на цю квартиру.
До того ж, враховуючи ст. ст. 39, 52, 61, 62 Закону України «Про виконавче провадження», згода органу опіки та піклування на реалізацію будинку у процесі виконання рішення суду непотрібна.
З урахуванням наведеного просив суд:
- визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної Оксани Степанівни щодо виконання судового рішення у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк неправомірною;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної Оксани Степанівни щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати оцінки садового будинку, загальною площею 59,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6);
- визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної Оксани Степанівни щодо винесення постанови (ВП N 48503817) про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2016 року з примусового виконання виконавчого листа у справі №2/756/2078/15, виданого 14.08.2015 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 188 392,64 грн неправомірними;
- зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитину Оксану Степанівну відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №2/756/2078/15, виданого 14.08.2015 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 188 392,64 грн;
- зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитину Оксану Степанівну повідомити ОСОБА_2 про результати оцінки садового будинку, загальною площею 59,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6) ) в порядку, встановленому ч. 3 ст. 58 Законом України «Про виконавче провадження» за адресою: 04050, АДРЕСА_2.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві Микитиної Оксани Степанівни, заінтересована особа: ОСОБА_4, відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подавапеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити.
Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги пп. 4.5.7 п. 4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 року № 512/5.
Крім того, судом не надано правової оцінки посиланням заявника скарги на порушення державним виконавцем ч. 2 ст. 30, ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на ст. ст. 39, 52, 61, 62 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що згода органу опіки та піклування на реалізацію будинку в процесі виконання рішення суду непотрібна.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 три проценти річних за невиконання грошових зобов'язань в розмірі 25366,47 грн, інфляційне збільшення боргу в розмірі 6433,02 грн, 318 грн судового збору, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (а.с. 186-187 т. 1)
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року змінено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 185 608,51 грн та судовий збір в сумі 2784,13 грн. (а.с. 229-230 т. 1)
На підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2015 року Оболонським районним судом м. Києва 14 серпня 2015 року видано виконавчий лист. (а.с. 9 т. 2)
19 серпня 2015 року постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної О.С. відкрито виконавче провадження №48503817 з виконання виконавчого листа №2/756/2078/15, виданого 14.08.2015 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 188 392,64 грн. (а.с. 11-12 т. 2)
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної О.С. від 24.03.2016 зазначене виконавче провадження закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 241-242 т. 1)
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволені скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії державного виконавця є правомірними.
Проте з таким висновком суду погодитися в повному обсязі не можливо з огляду на таке.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної О.С. від 19 серпня 2015 року накладено арешт на все майно ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення 188 392,64 грн. (а.с. 15 т. 2)
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_4 на праві приватної власності зареєстрований садовий будинок, об'єкт житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_6, земельна ділянка, площею 0,0214 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_6 та квартира АДРЕСА_3. (а.с. 15-18 т. 2)
У постанові головного державного виконавця від 24.03.2016 року як підставою закінчення виконавчого провадження зазначено, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документу майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення за адресою: АДРЕСА_4, не виявлено. За боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_7, а згідно довідки форма-3 за вищевказаною адресою зареєстрована неповнолітня дитина. В той же час за боржником зареєстровано садовий будинок за адресою: АДРЕСА_6). Стягнення не проводилося. (а.с. 241-242 т. 1).
З огляду на те, що в квартирі зареєстрована неповнолітня дитина державний виконавець зробила висновок про неможливість виконання рішення суду щодо реалізації квартири на погашення заборгованості.
Такий висновок державного виконавця є передчасним.
У пп. 4.5.9 п. 4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішеньпередбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, встановивши майно, в якому зареєстрована дитина, та не звернувшись до органів опіки та піклування для отримання попереднього дозволу на реалізацію нерухомого майна,на власний розсуд дійшов висновку про неможливість звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_5, чим порушив пп. 4.5.9 п. 4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Звертаючись до суду з скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_2 стверджував, що при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем порушено ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строку проведення виконавчих дій з виконання рішення суду, у зв'язку з чим просив визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної О.С. щодо виконання судового рішення у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк неправомірною.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру у двомісячний строк.
Згідно із ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Отже, системний аналіз правових норм свідчить про те, що визнання дій державного виконавця неправомірними необхідно для відновлення порушеного права скаржника шляхом зобов'язання державного виконавця усунути порушення або іншим шляхом поновлює порушене право заявника.
Із скарги ОСОБА_2 не вбачається у який спосіб можна усунути зазначене порушення та відновити його право на виконання рішення протягом шести місяців, якщо це строк вже пройшов.
Отже, вимога ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва МикитиноїО.С. щодо виконання судового рішення у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк не підлягає задоволенню.
У скарзі ОСОБА_2 також зазначав, що його не було повідомлено про результати оцінки садового будинку, загальною площею 59,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6), а тому просив визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва МикитиноїО.С. щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати оцінки садового будинку, загальною площею 59,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_6) та зобов'язати головного державного виконавця повідомити ОСОБА_2 про результати оцінки садового будинку.
Такі вимоги скарги не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1-3 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.
Аналогічні норми містяться і в пп. 4.3.2, 4.3.5 п. 4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, а саме, визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку. Визначення вартості майна боржника безпосередньо державним виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. У разі якщо оцінку майна проводив суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, державний виконавець направляє сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.
Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження, Звіт про незалежну оцінку майна: домоволодіння, що складається із садового будинку АДРЕСА_6 наданий державному виконавцю боржником ОСОБА_4, проводився на замовлення ОСОБА_4 (а.с. 37-57 т. 2)
Наведене свідчить, що оцінка майна проводилася не державним виконавцем, не суб'єктом оціночної діяльності та не в порядку виконавчого провадження, а тому в державного виконавця Микитиної О.С. були відсутні правові підстави для повідомлення ОСОБА_2 про оцінку майна.
Крім того, державний виконавець не виконував рішення суду щодо реалізації предметів нерухомості, щодо яких надана оцінка і які знаходяться в Святошинському районі міста Києва.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
З огляду на наведене вище ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення вимог скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитиної Оксани Степанівни, заінтересована особа: ОСОБА_4, задовольнити частково.
Визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитиної Оксани Степанівни щодо винесення постанови (ВП N 48503817) про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2016 року з примусового виконання виконавчого листа у справі №2/756/2078/15, виданого 14.08.2015 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 188 392,64 грн неправомірними.
Зобов'язати головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції м. Києва Микитину Оксану Степанівну відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі №2/756/2078/15, виданого 14.08.2015 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 188 392,64 грн.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Л.Д. Українець
Судді М.І. Оніщук
В.А. Шебуєва