03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №756/14254/14-ц Головуючий у 1 інстанції Тітов М.Ю.
Апеляційне провадження №22-ц/796/5166/2016 Суддя-доповідач АнтоненкоН.О.
12 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І. при секретарі Басюк Ю.В.,
за участю представника третьої особи ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка на підставі довіреності діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_6 про припинення поруки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено: визнано його поруку за договором поруки №1/12-Ф/П-1 від 22 червня 2006 року та додатковим договором №1 до договору поруки такою, що припинена.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2006 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ТАС-Інвестанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», перейменований у ПАТ «Омега Банк», укладено договір про відкриття кредитної лінії №1/12-Ф, відповідно до умов якого ОСОБА_6 було надано в кредит 45170 дол. США зі сплатою 15% річних строком до 21 червня 2009 року. 15 грудня 2008 року та 19 червня 2009 року сторонами укладені додаткові угоди до кредитного договору, згідно з якими змінено строк дії кредитної лінії до 21.06.2010.
19 червня 2009 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Сведбанк» укладено додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої ОСОБА_5 поручився за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Судом також установлено, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладений договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» перейшло право вимоги за спірним кредитним договором. 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» переуступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи».
Також установлено, що 16 червня 2011 року ПАТ «Сведбанк» направив ОСОБА_5 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором.
Виходячи з того, що строк виконання кредитного договору закінчився 21.06.2010, вимога позивачу направлена 16.06.2011, майже через рік з пропуском шестимісячного терміну, суд першої інстанції вважав позовні вимоги про припинення поруки на підставі ч.4 сат.559 ЦК України законними, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 8 липня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року у даній справі скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 8 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга представника відповідача, в якій вона просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи (позичальника за кредитним договором) просив апеляційну скаргу відхилити і залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції. Інші особи, належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилися, заяв та клопотань суду не подали, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.
Встановлено і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що строк дії договору (виконання зобов'язань за ним) встановлений 21.06.2010; з вимогою про погашення заборгованості за договором банк звернувся до позичальника і поручителя 16.06.2011 (т1ас100), а з позовом до Косівського районного суду Івано-Франківської області - 27.10.2011 (т2ас74), тобто, і в тому і в тому випадку поза межами установленого законом преклюзивного шестимісячного строку.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про визнання поруки припиненою на підставі ч.4 ст.559 ЦК України. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують і на його правильність не впливають, адже сам по собі факт наявності рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не виключає права поручителя у разі порушення його прав звернутися до суду з позовом про припинення поруки. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,305,308,313,315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка на підставі довіреності діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді Н.О.Прокопчук
О.І. Шкоріна