АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа №33/796/861/2016 Постанова винесена суддею Лісовською О.В.
Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП
08 липня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федченка В.В. в інтересах ОСОБА_5 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 4 250 грн., стягнуто і судовий збір на користь держави в розмірі 36 грн. 54 коп.
Як зазначено в постанові ОСОБА_5 20 грудня 2014 року о 00 год. 45 хв. керуючи автомобілем Фольксваген д/н НОМЕР_1 по вул. Закревського в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Федченко В.В. в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме розгляд справи за відсутності ОСОБА_5 та відсутності даних про його належне повідомлення.
Зазначає, що судом при винесені оскаржуваної постанови не повно з'ясовано обставини справи, не надано належної оцінки письмовим доказам (протоколу про адміністративне правопорушення, поясненням свідків, рапорту інспектора ДАІ), які на думку захисту є неналежними та недопустимими.
Апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 складений з грубим порушенням норм чинного законодавства. Оскільки, всупереч вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалось без присутності ОСОБА_5 і лише після складання протоколу свідки засвідчили начебто факт відмови ОСОБА_5 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, від написання пояснень, підписів, ознайомлення з протоколом.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_5 взагалі не вручався другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення.
Також вказує на те, що всупереч вимогам ст. ст. 266, 265-2 КУпАП, Наказу МВС № 77 від 26.02.2009 року, від керування автомобілем ОСОБА_5 не відсторонили. Тимчасового затримання транспортного засобу шляхом блокування або відправки його на спеціальний майданчик не відбулося, посвідчення водія не вилучалося і тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався. Все це вважає доказами того, що його підзахисний не був в стані сп'яніння, а пояснення свідків - неправдиві.
ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час апеляційного розгляду в судове засідання не з'явився про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, тому його неявка до суду не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку адвоката Федченка В.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Висновок судді місцевого суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у постанові обставин, є правильним.
Доказом вчинення ОСОБА_5 зазначеного адміністративного правопорушення є дані, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою на те особою, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 що долучені до матеріалів справи, рапортом старшого інспектора СОМДТП ВДАІ Деснянського району в м. Києві Директоренко В.І., витягом з бази Адмінпротоколів.
Відповідно до п.п 1.2 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 року № 400/666, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи МВС України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 інспектор патрульної служби зазначив наявність ознак алкогольного сп'яніння, передбаченої п. 1.3 Інструкції, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
За наведених обставин, інспектор патрульної служби мав підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння та запропонувати останньому пройти огляд у встановленому законом порядку.
Проте, як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 від проходження у відповідності до вимог п. 2.1 названої вище Інструкції, огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів ОСОБА_5 відмовився.
А тому, в зв'язку з незгодою ОСОБА_5 на проведення огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, працівниками патрульної служби у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, п.п. 1.2, 1.3 Інструкції № 400/666 від 9 вересня 2009 року та п.п.2-5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було запропоновано проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_5 в закладі охорони здоров'я. На це ОСОБА_5 як вбачається з показань інспектора патрульної служби до найближчого закладу охорони здоров'я він відмовився в присутності двох свідків, чого не було спростовано захисником в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Вищевикладене свідчить про порушення ОСОБА_5 п. 2.5 ПДР України, адже він відмовився на вимогу працівника міліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 складений з порушенням норм чинного законодавства є безпідставними, адже протокол про адміністративне правопорушення відповідає ст.. 256 КУпАП, а зазначена в ньому суть адміністративного правопорушення повністю підтверджена доданими до протоколу доказами, належним чином дослідженими та оціненими в постанові.
Посилання захисника на невручення ОСОБА_5 другого екземпляра протоколу про адміністративне правопорушення, в зв'язку з фактичною відсутністю ОСОБА_5 в момент складання протоколу, є також необґрунтованим, оскільки фактична присутність ОСОБА_5 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення спростовується письмовими поясненнями свідків, з яких вбачається, що ОСОБА_5 в їх присутності відмовився як від проходження огляду на стан сп'яніння, так і від підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказівка захисника, щодо не відсторонення ОСОБА_5 від керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки працівником ДАІ на виконання вимог ст. 266 КУпАП було фактично відсторонено ОСОБА_5 від керування автомобілем, що підтверджується рапортом старшого інспектора СОМДТП ВДАІ Деснянського району в м. Києві Директоренком В.І. (а.с. 5). Згідно якого, автомобіль ОСОБА_5 був припаркований у дворі будинку № 29 по вул. Закревського в м. Києві., дорожньому руху не заважав і ОСОБА_5 зобов'язався автомобілем не керувати. При цьому, посвідчення водія ОСОБА_5 передавати працівнику ДАІ категорично відмовився.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі захисника побудовані лише на усних поясненнях ОСОБА_5, який проігнорував виклики до суду, а тому не підтвердив особисто доводи викладені в апеляційній скарзі. Крім того, всі доводи викладені в скарзі та пояснення захисника дані в суді апеляційної інстанції спростовуються письмовими матеріалами справи.
Враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_5 п. 2.5 ПДР України, що в свою чергу вказує про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_5 накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності є законним та обґрунтованим і підстав для скасування постанови суду з закриттям провадження по справі, як про це просить в апеляційній скарзі захисник суд апеляційної інстанції не вбачає.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне уточнити мотивувальну частину постанови суду першої інстанції, зазначивши у викладених фактичних обставинах вчинення адміністративного правопорушення, замість «з ознаками наркотичного сп'яніння» вказати «з ознаками алкогольного сп'яніння».
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Федченка В.В. в інтересах ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_5, - залишити без змін.
Уточнити в мотивувальній частині постанови Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2015 року, у викладених фактичних обставинах вчинення адміністративного правопорушення, замість «з ознаками наркотичного сп'яніння» вказати «з ознаками алкогольного сп'яніння».
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал