03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 752/17437/15-ц Головуючий у 1 інстанції Чередніченко Н.П.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/6903/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
5 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Басюк Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ХрановськогоВіктора Михайловича, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 9 березня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання кредитних договорів недійсними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 9 березня 2016 року у задоволенні клопотання представника ПАТ «ОТП Банк» про залишення позову без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України відмовлено При цьому суд першої інстанції виходив з того, що третейське застереження в кредитному договорі №1 від 22.12.2008 укладено з порушенням вимог п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» та є нікчемним.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «ОТП Банк» просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м Києва від 9 березня 2016 року та постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити. Представник банку у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (ас 212), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подав, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання кредитних договорів недійсними.
Судом встановлено, що 22.12.2008 сторонами було укладено додатковий договір до кредитного договору, у якому сторони погодилися внести до кредитного договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні статті 12 Закону України "Про третейські суди", про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв'язку із цим договором, та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між ними з питань виконання, зміни, розірвання кредитного договору, відбувається у постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Південнобузька» відповідно до його регламенту (п.п. 2.1.11.1, 2.1.11 додаткового договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Дані обставини дають підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 12 березня 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що третейська угода укладена між сторонами у 2008 році, тобто до внесення змін до Закону України «Про третейські суди», - не заслуговують на увагу, адже позивач звернулася з даним позовом у 2015 році під час дії закону у вказаній редакції.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ПАТ «ОТП Банк» про залишення позову без розгляду, адже даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного доводи апеляційної скарги представника банку не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, а тому підстав, передбачених ст. 312 ЦПК України, для скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 9 березня 2016 року немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу Храновського Віктора Михайловича, який на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 9 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна