03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 756/13399/15-ц Головуючий у 1 інстанції Яценко О.Н.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/8460/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
5 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Басюк Ю.В.,
за участю представника позивачів ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_8, третя особа ТОВ «ТД «Еліт Сервіс» про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року заяву представника позивачів задоволено частково: забезпечено позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_8, третя особа ТОВ «ТД «Еліт Сервіс»: заборонено ОСОБА_8 вчиняти відчуження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:408:0023 загальною площею 0,1001 га для дачного будівництва за адресою м. Київ, кооперативна дачне товариства «Чорнобилець», вул. Лінія, 2, земельна ділянка 14.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також що вказана земельна ділянка є предметом спору даної справи.
В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року та постановити нову про задоволення зави про забезпечення позову у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема зазначає, що на момент подання заяви про забезпечення позову вказана земельна ділянка на праві приватної власності належала ОСОБА_8, проте пізніше стало відомо, що земельна ділянка належить ОСОБА_9, а тому просить заборонити відчуження щодо невизначеного кола осіб та вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив заборону відносно конкретної особи.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачів підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній доводів та просив її задовольнити. Представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Інші особи у судове засідання апеляційного не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (ас 33), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.
Предметом спору, за вирішенням якого до суду звернулися позивачі, є визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, - тобто, майновий спір.
Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Враховуючи предмет спору, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відчуження земельної ділянки, яка є предметом договору купівлі-продажу.
Доводи апеляційної скарги представника позивачів висновку суду першої інстанції не спростовують і на його правильність не впливають, оскільки суд діяв в межах заявлених вимог та заборонив вчиняти відчуження саме тій особі, яка є відповідачем у справі.
Вимога представника позивачів заборонити вчиняти певні дії невизначеному колу осіб стосовно спірного майна не ґрунтується на вимогах закону, адже відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено відомості необхідні для забезпечення позову та виконання ухвали суду.
За таких обставин висновок суду, викладений в оскаржуваній ухвалі, ґрунтується на вимогах закону і підтверджується матеріалами справи. Передбачених ст. 312 ЦПК України підстав для скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року немає. За наявних передбачених ст. 154 ЦПК України підстав суд за заявою сторони може вирішити питання про заміну одного способу забезпечення позову іншим або скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна