Ухвала
іменем україни
13 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Гулька Б.І., Журавель В.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Жмеринкакомунсервіс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2016 року,
У грудні 2015 року комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» (далі - КП «Жмеринкакомунсервіс») звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. КП «Жмеринкакомунсервіс» надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території за вказаною адресою.
Позивач зазначав, що відповідач належним чином не оплачує житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги.
З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 3 480 грн 53 коп. та судові витрати.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2016 року, позов КП «Жмеринкакомунсервіс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Жмеринкакомунсервіс» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3 892 грн 34 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4, як власник квартири, отримував житлово-комунальні послуги, але не оплачував ці послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому судом правильно зазначено, що відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг (ст. ст. 20, 21, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Доводи касаційної скарги в основному стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції, висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
Б.І.Гулько
В.І.Журавель