Ухвала
іменем україни
13 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Хопти С.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про стягнення неодержаного доходу за безпідставне користування майном за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 17 березня 2016 року,
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2012 року, яке набрало законної сили 10 грудня 2012 року, витребувано у відповідача автомобіль марки «Камаз» 55102, державний номер НОМЕР_1 та причіп ГКБ 8527, державний номер НОМЕР_2, що йому належать. Вказане рішення було виконане 14 березня 2014 року. Вважає, що відповідач має відшкодувати йому кошти за використання автомобіля та причепа за період із 10 грудня 2012 року до 14 березня 2014 року з урахуванням середньоринкової ціни оренди такого майна в розмірі 67 500 грн.
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 3 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» на користь ОСОБА_4 компенсацію в розмірі 67 500 грн за використання власності останнього без належної на те правової підстави. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 17 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд на підставі доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходив із того, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст. 762 ЦК України, оскільки між сторонами не укладався договір найму (оренди) автомобіля та причепа. Апеляційний суд також дійшов висновку про недоведеність позивачем використання майна відповідачем та отримання останнім від такого використання доходу.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 17 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І.Журавель
С.П.Штелик