Ухвала
іменем україни
13 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрісол» до товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія «Управдом», товариства з обмеженою відповідальністю «Міська сервісна компанія «Управдом» про відшкодування майнової шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агрісол» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю «Агрісол» (далі - ТОВ «Агрісол») звернулись до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 09 жовтня 2012 року внаслідок аварійної ситуації сталося залиття підвального приміщення по АДРЕСА_1 та було затоплено все приміщення загальною площею 189,80 кв. м. 10 жовтня 2012 року в офісному приміщенні ТОВ «Агрісол» по всій його площі залито водою температурою 35-40 градусів з технічного приміщення, що розташоване у підвалі будинку за зазначеною адресою, висота води приблизно 15 см. Про зазначений факт було повідомлено працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія «Управдом» (далі - ТОВ «ЖСК «Управдом»). Причиною затоплення стала несправність монометра системи гарячого водопостачання. Представники ТОВ «ЖСК «Управдом» обіцяли за власний рахунок провести обробку та відновити пошкоджене внаслідок затоплення приміщення. Також відшкодувати власнику приміщення вартість пошкоджених офісних меблів, апаратури та маркетингових матеріалів.
Позивачі зазначали, що протягом декількох місяців представники ТОВ «ЖСК «Управдом» переносили термін початку ремонтних робіт, ремонт приміщення не здійснили. Внаслідок затоплення ТОВ «Агрісол» не могло використовувати приміщення за призначенням.
З урахуванням зазначеного, позивачі просили стягнути з ТОВ «ЖСК «Управдом» та товариства з обмеженою відповідальністю «Міська сервісна компанія «Управдом» (далі - TOB «МСК «Управдом») на користь ТОВ «Агрісол» 363 734 грн 53 коп., з яких: 207 534 грн - матеріальний збиток, 156 200 грн 53 коп. - інфляційні збитки; стягнути з ТОВ «ЖСК «Управдом» та ТОВ «МСК «Управдом» на користь ОСОБА_4 3 % річних від суми основного боргу, що в гривневому еквіваленті становить 19 496 грн 82 коп.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та ТОВ «Агрісол» відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрісол» до ТОВ «ЖСК «Управдом», ТОВ «МСК «Управдом» про відшкодування майнової шкоди скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 і ТОВ «Агрісол» просять зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ТОВ «Агрісол» до ТОВ «ЖСК «Управдом», ТОВ «МСК «Управдом» про відшкодування майнової шкоди та закриваючи в цій частині провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторонами даного спору є юридичні особи, а тому зазначений спір у силу ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 1, 12 ГПК України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з цим суди правомірно відмовили в позові ОСОБА_4, оскільки його вимоги є похідними від вимог ТОВ «Агрісол», а самостійних вимог ним не заявлялось.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «Агрісол» відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року в незміненій частині та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І.Журавель
С.П.Штелик