Ухвала
іменем україни
11 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ХоптиС.Ф., Гулька Б.І., Журавель В.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, до Чернівецької міської ради, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 12 серпня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,05 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована у садівничому товаристві «Буковинський сад» по вул. Заставнянській у м. Чернівці. Вказана земельна ділянка належала померлому на підставі рішення Чернівецької міської ради від 24 грудня 2008 року № 788. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_7 є його неповнолітній син - ОСОБА_5
Оскільки відсутні правовстановлюючі документи на належне померлому ОСОБА_7 спадкове майно, вона звернулась до суду за судовим захистом.
З урахуванням зазначеного, позивачка просила визнати за
ОСОБА_5 як спадкоємцем за законом право власності на земельну ділянку площею 0,05 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована у садівничому товаристві «Буковинський сад» у м. Чернівці.
У червні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_7 з червня 2007 року до дня відкриття спадщини після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, несла всі витрати з його поховання.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_6 просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 з червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 як чоловіка з дружиною та визнати спірну земельну ділянку спільним сумісним майном подружжя, визнати за нею право власності на 3/6 частини земельної ділянки як частки у спільному сумісному майні подружжя, визнати за нею право власності на 2/6 частини земельної ділянки як за спадкоємцем четвертої черги за законом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 листопада 2014 року позов ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 задоволено.
Визнано за ОСОБА_5 як спадкоємцем за законом право власності на спадкове майно - земельну ділянку, що розташована у садівничому товаристві «Буковинський сад», ділянка НОМЕР_1, площею 0,05 га, цільове призначення - ведення садівництва.
Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 однією сім'єю без шлюбу на день смерті ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1).
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 12 серпня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 листопада 2014 року в частині встановлення факту проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 однією сім'єю без шлюбу на день смерті ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) скасовано.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу відмовлено.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виконавши вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України про те, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_5 має право на спадкування після смерті батька Ѕ частини земельної ділянки як спадкоємець першої черги за законом та Ѕ частини земельної ділянки, право на яку він отримав на підставі рішення Чернівецької міської ради та державного акту про право власності, від якої відмовилась ОСОБА_9
Скасовуючи рішення суду в частині встановлення факту проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу на день смерті ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_6 не довела позовних вимог (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), а саме не надала належних та допустимих доказів на підтвердження факту її спільного проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що виникнення у ОСОБА_6 права на спадкування після смерті ОСОБА_7 на підставі ст. 1264 ЦК України залежить від встановлення факту проживання нею з останнім однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Встановлення цього факту лише на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 не породжує для заявника юридичних наслідків, зокрема, права на спадкування за законом, а в розумінні ст. 256 ЦПК України суд може встановити лише факт, який має юридичне значення.
Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 5 листопада 2014 року в не скасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 12 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
Б.І.Гулько
В.І.Журавель