14 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім ім. Горького» про визначення строку дії договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року,
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив:
- визначити з 02 лютого 2006 року до 02 лютого 2016 року строк дії договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2006 року № 523, укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім ім. Горького» (далі - ТОВ «Аграрний дім ім. Горького») строком на 10 років, зареєстрованого 07 квітня 2008 року Сахновщинським районним відділом Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - Сахновщинський РВ ХРФ Центр ДЗК) за № 040870200400, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,59 га, кадастровий № НОМЕР_1, розташованої на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області;
- встановити, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки припиняє свою дію з 03 лютого 2016 року;
- встановити, що запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2006 року № 523, вчинений Сахновщинським РВ ХРФ Центр ДЗК в Державному реєстрі земель 07 квітня 2008 року за № 040870200400, підлягає скасуванню з 03 лютого 2016 року.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником земельної ділянки, наданої йому для ведення товарного сільськогосподарською виробництва, площею 4,59 га, кадастровий номер НОМЕР_1. розташованої на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.
Вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» на підставі договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2006 року № 523, укладеного з останнім строком на 10 років та зареєстрованою Сахновщинським РВ ХРФ ДП Центр ДЗК 07 квітня 2008 року за № 040870200400.
Відповідно до п. 11.1 зазначений договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Незважаючи на те, що державна реєстрація договору здійснена 07 квітня 2008 року, вказана земельна ділянка була передана відповідачу 02 лютого 2006 року відповідно до акта прийому-передачі.
Позивач зазначав, що 04 липня 2015 року він направив на адресу відповідача лист-вимогу про припинення вказаного вище договору оренди земельної ділянки, здійснення розрахунків з орендної плати після збору врожаю у 2015 році та виконання зобов'язань, передбачених п. п. 51 та 6.4.6 договору з повернення належної йому земельної ділянки у зв'язку з припиненням орендних відносин з 02 лютого 2006 року, а також про утримання від посіву його землі восени 2015 року.
Однак на вказаний лист-вимогу ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» не надало відповіді.
Посилаючись на наведені вище обставини та те, що строк дії договору спливає 02 лютого 2016 року, ОСОБА_4 просив позов задовольнити.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення Сахновщинського районного суду Харківської області висновки щодо спливу строку дії договору оренди земельної ділянки. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), виходив із неправильно обраного позивачем способу захисту порушеного права з огляду на те, що строк дії цього договору спливає 02 лютого 2016 року та з цієї дати договір оренди припиняє свою дію. Оскільки на час розгляду справи в суді договір оренди земельної ділянки є чинним, то порушення прав позивача не настало.
Виключивши із мотивувальної частині рішення суду першої інстанції висновки щодо спливу строку дії договору оренди земельної ділянки, апеляційний суд виходив із відсутності правових підстав для зміни визначеного сторонами моменту відрахування строку дії договору оренди земельної ділянки та висновків щодо припинення строку його дії 02 лютого 2016 року.
Такі висновки апеляційного суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані, а також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і зводяться до оцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції в розумінні ст. 335 ЦПК України.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23 грудня 2015 року у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.І. Журавель
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик