13 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Писаної Т.О., Закропивного О.В., Мазур Л.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ОСОБА_4 про виселення з житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку, за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, яке діє через представника Фартушного Сергія Івановича, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року,
У липні 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на балансі позивача при 25-ДПРЧ в Оболонському районі ГУ ДСНС України у м. Києві, розташованого по АДРЕСА_1 гуртожитку для одинаків. Відповідач працювала в Міністерстві надзвичайних ситуацій України на посаді провідного фахівця відділу соціальної роботи, гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення Центру соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. На підставі листів Міністерства надзвичайних ситуацій України ГТУ МНС України у м. Києві протоколом від 11 липня 2012 року № 2 засідання комісії житлово-побутових питань її було зареєстровано у гуртожиток для одинаків при АДРЕСА_2
У зв'язку з тим, що відповідача було звільнено з ДСНС України, та враховуючи той факт, що вона на теперішній час не перебуває в трудових відносинах з ДСНС України, позивачем до неї було направлено лист з проханням звільнити ліжко-місце в гуртожитку при АДРЕСА_2 6 в десятиденний термін з дати отримання листа, проте відповідач житлове приміщення не звільнила.
На підставі вищевикладеного, позивач просив суд виселити відповідачку з житлового приміщення № НОМЕР_1 зазначеного гуртожитку без надання іншого житла на підставі ст.132 ЖК України.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року позов ГУ ДСНС України у м. Києві задоволено частково.
Виселено ОСОБА_4 з житлового приміщення АДРЕСА_3
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року рішення районного суду скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ГУ ДСНС України у м. Києві, просить скасувати рішення апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 було звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто за скороченням чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 132 Житлового кодексу УРСР інших працівників підприємств, установ, організацій ( ніж ті, що зазначені у ч. 1 вказаної статті), які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в ч. 2 цієї статті, а також осіб, перелічених у ст. 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
Без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено зокрема і осіб звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників (ст. 125 Житлового кодексу УРСР).
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив з того, що відповідач згідно з вимогами ст. 125 ЖК України не може бути виселена з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення з підстав передбачених ст. 132 ЖК України, оскільки вона була звільнена за скороченням чисельності або штату працівників.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду не впливають.
Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відхилити.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.О. Писана
В.О. Закропивний
Л.М. Мазур