06 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л.,Карпенко С.О.,
Кадєтової О.В.,Мостової Г.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Одеська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Одеська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 02 грудня 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Одеська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.З урахуванням уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_6 просив визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовано будинок АДРЕСА_1 виділивши у його користування 1/5 частини цієї земельної ділянки відповідно до запропонованого експертом варіанту № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 а саме: йому належить 1/5 частини цього будинку, ОСОБА_7 - 2/5 частин, а ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - по 1/5 частині кожному. За час користування співвласниками будинком та земельною ділянкою, було зроблено прибудови та реконструкції будинку, внаслідок чого його розділено на три незалежних домоволодіння з окремими виходами та своїми частинами земельних ділянок. Протягом тривалого часу між співвласниками існує спір щодо порядку поділу та користування земельною ділянкою, частини якої кожен із співвласників має намір приватизувати. Після ознайомлення із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2015 року позивач вважає, що запропонований експертом варіант № 3 поділу земельної ділянки найбільше відповідає інтересам співвласників будинку АДРЕСА_1
У червні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Одеська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою та просив визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовано будинок АДРЕСА_1 відповідно до запропонованого експертом варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що варіант № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2015 року найбільш точно відтворює порядок користування земельною ділянкою, який склався між співвласниками будинку, та не потребує знесення установлених парканів, а лише влаштування розмежовувального паркану між ним та ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 02 грудня 2015 року, у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у м. Одесі за порядком, який фактично склався між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно до першого варіанту, який було запропоновано судовим експертом у висновку № 137/2014 судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2015 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказані судові рішення у справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та ухвалюючи рішення про задоволення зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що перший варіант поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Одесі, який було запропоновано судовим експертом у висновку № 137/2014 судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2015 року, відповідає розміру часток співвласників домоволодіння та відображає порядок користування цією земельною ділянкою, що фактично склався між співвласниками.
Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна виходячи з наступного.
Судами встановлено, що згідно з договором на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, укладеного 15 вересня 1954 року між Житловим управлінням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_10, останньому було відведено земельну ділянку комунальної землі площею 2 500 кв. м під індивідуальне будівництво жилого будинку АДРЕСА_2, запланований масив для офіцерів (а.с. 10-11).
ОСОБА_7 на підставі договору дарування, укладеного 26 грудня 1968 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, (а.с. 26-27) та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого останньому 27 березня 1996 року (а.с. 25) належить 2/5 частини будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 4) належить 1/5 частини будинку АДРЕСА_1
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09 листопада 2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належить кожному по 1/5 частині спірного будинку (а.с. 5).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 лютого 2015 року № 137/2014 (а.с. 42-97) у фактичному користуванні співвласників домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 перебуває земельна ділянка площею 2 674 кв.м, при цьому експерт зазначає, що площа досліджуваної земельної ділянки згідно договору на право безстрокового користування земельною ділянкою 1954 року та технічного звіту по кадастровій зйомці земельної ділянки 2014 року складає 2508,6 кв.м, а тому експертом було здійснено розрахунок часток співвласників, визначено порядок користування земельною ділянкою, що фактично склався, та запропоновано варіанти порядку користування, виходячи з площі досліджуваної ділянки 2508,6 кв.м. Експертом запропоновано три варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою пропорційно до розміру часток співвласників у домоволодінні.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Частиною 2 статті 158 ЗК України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Із роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за № 7 від 16 квітня 2004 року, вбачається, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗКбере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
В порушення вимог ст. 212-215 ЦПК України, суд першої інстанції належним чином не з'ясував фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності, зокрема, визначаючи порядок користування спірною земельною ділянкою, не з'ясував належним чином дійсного розміру цієї земельної ділянки, з огляду на те, що згідно з договором на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, укладеного 15 вересня 1954 року між Житловим управлінням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_10, останньому було відведено земельну ділянку комунальної землі площею 2 500 кв. м (а.с. 10-11), та відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих ОСОБА_8 та ОСОБА_8. (а.с. 5, 6) житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 2 486 кв.м.
Судом першої інстанції було враховано позовні вимоги ОСОБА_6 та заперечення відповідачів ОСОБА_8 (а.с. 140) та ОСОБА_9 (а.с. 139) щодо визначення порядку користування земельною ділянкою за третім варіантом експертизи, заяву ОСОБА_7 (а.с.109-111) щодо доцільності поділу спірної земельної ділянки за першим варіантом експертизи, з огляду на встановлений порядок користування земельною ділянкою за час життя ОСОБА_10 та Свідіної Н.Г., проте не перевіреним залишилось чим саме порушується право позивача за первісним позовом ОСОБА_6 при обранні судом першого варіанту експертизи, а не третього варіанту, оскільки за всіма запропонованими експертом варіантами ОСОБА_6 пропонується земельна ділянка однієї тієї ж самої конфігурації, розташування координат та площі.
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, на вказані обставини уваги не звернув, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, при цьому не надавши жодної оцінки наданим доказам та залишивши при цьому рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, щов силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 липня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 02 грудня 2015 рокускасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
С.О. Карпенко
Г.І. Мостова