14 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Черненко В.А., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та відділу Державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, третя особа - ОСОБА_6, про виключення майна із акту опису і арешту майна за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року,
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що з 16 червня 1987 року до 29 вересня 2002 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, після розірвання якого вони добровільно поділили спільне майно, у результаті чого він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 тому все наявне у цьому будинку майно теж належить йому.
26 травня 2015 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7 у належному йому на праві власності будинку, за борговими зобов'язаннями його колишньої дружини, ОСОБА_5, описано належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: телевізор Telefunken вартістю 1 тис. грн, тюнер Strong із супутниковою антеною вартістю 500 грн, три крісла червоного кольору загальною вартістю 900 грн, розкладний диван вартістю 400 грн, шафу-буфет для посуду вартістю 1 тис.грн, чотири настінні килими загальною вартістю 2 400 грн., меблеву стінку гарнітур вартістю 3 тис. грн, електрокамін вартістю 1 500 грн, килим на підлогу вартістю 1 тис. грн, диван розкладний вартістю 5 тис. грн, фаянсову напільну вазу вартістю 1 тис. грн, вазу сувенірну вартістю 400 грн, дві статуетки загальною вартістю 1 тис. грн, дерев'яний журнальний стіл вартістю 500 грн, чотири стільці загальною вартістю 800 грн, шафу-купе вартістю 5 тис. грн та морозильну камеру вартістю 500 грн; всього майна на загальну суму 25900 грн.
Зазначене майно є його особистою власністю та було придбано ним після розірвання шлюбу з ОСОБА_5, тому просив суд виключити це майно з акта опису і арешту майна від 26 травня 2015 року.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 3 липня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_6
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Виключено майно: телевізор Telefunken вартістю 1 тис. грн, тюнер Strong із супутниковою антеною вартістю 500 грн, три крісла червоного кольору загальною вартістю 900 грн, розкладний диван вартістю 400 грн, шафу-буфет для посуду вартістю 1 тис. грн, чотири настінні килими загальною вартістю 2 400 грн, меблеву стінку гарнітур вартістю 3 тис. грн, електрокамін вартістю 1 500 грн, килим на підлогу вартістю 1 тис. грн, диван розкладний вартістю 5 тис. грн, фаянсову напільну вазу вартістю 1 тис. грн, вазу сувенірну вартістю 400 грн, дві статуетки загальною вартістю 1 тис. грн, дерев'яний журнальний стіл вартістю 500 грн, чотири стільці загальною вартістю 800 грн, шафу-купе вартістю 5 тис. грн. та морозильну камеру вартістю 500 грн., а всього на загальну суму 25 900 грн., із акту опису і арешту майна, складеного 26 травня 2015 року головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_7 в порядку виконання рішення суду про стягнення боргу із ОСОБА_5
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження свого права власності на спірне рухоме майно, зокрема, доказів того, ким і коли таке майно було придбане, чи набуте будь-яким іншим шляхом, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України). При цьому сам факт перебування спірного майна у будинку АДРЕСА_1 не свідчить про належність цього майна позивачу, оскільки за вказаною адресою зареєстрована та проживає і ОСОБА_5, яка є боржником за виконавчим провадженням, в ході якого державним виконавцем було проведено опис та арешт майна.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
В.А. Черненко С.П. Штелик