07 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Гулька Б.І., Черненко В.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання зобов'язання припиненим та за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання зобов'язання припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, у якому, керуючись ст. ст. 559, 606 ЦК України, просила:
- визнати припиненим з 28 лютого 2015 року, у зв'язку із поєднанням боржника і кредитора в одній особі, її зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») за кредитним договором від 02 липня 2008 року та додатковими угодами до нього;
- визнати відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року та додатковими угодами до нього;
- визнати припиненим з 28 лютого 2015 року договір іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрований за №1627, згідно із яким вона (позивачка) та ОСОБА_12. передали в іпотеку публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») належну їм на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1
- визнати відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. і зареєстрованим за № 1627, згідно із яким вона (позивачка) та ОСОБА_12. передали в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» належну їм на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65,8 кв. м;
- зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Главацького В.А. внести до Державного реєстру відомості про зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, що були предметом договорів іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. і зареєстрованих за № 1627, та вилучити записи про іпотеку щодо цього майна;
- стягнути з поручителя ОСОБА_5 1 130 760 грн.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 02 липня 2008 року між нею та ПАТ «УкСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта банк», був укладений кредитний договір, згідно із яким вона отримала кредитні кошти у розмірі 89 тис. доларів США зі сплатою 14,5 % річних та терміном повернення до 07 липня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між нею, її сином ОСОБА_9 та ПАТ «УкСиббанк» було укладено договір іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. і зареєстрований за № 1627, згідно із яким вона та ОСОБА_12. передали в іпотеку ПAT «УкСиббанк» належну їм на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1
08 листопада 2011 року між ПAT «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до ПAT «УкСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором від 02 липня 2008 року, укладеним між нею та ПАТ «УкрСиббанк».
27 березня 2013 року між нею (позивачкою) та ПАТ «Дельта Банк» та був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору від 02 липня 2008 року, згідно з яким заборгованість була переведена у національну валюту України - гривню, та договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 02 липня 2008 року.
Станом на 28 лютого 2015 року у неї (позивачки) залишилась непогашеною заборгованість перед банком у розмірі 11 127 564 грн 37 коп.
07 липня 2014 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу на суму 140 тис. євро, згідно із яким після закінчення його дії, а саме 03 січня 2015 pоку, на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Дельта Банк» на ім'я ОСОБА_10, банком було перераховано 140 тис. євро. Станом на 28 лютого 2015 року залишок на цьому рахунку складав 72 080,75 євро.
27 лютого 2015 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Дельта Банк» на ім'я ОСОБА_10, на суму 72 080,75 євро.
28 лютого 2015 року між нею (позивачкою) та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким вона отримала право вимоги на частину грошових коштів, які розміщено на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Дельта Банк» на суму 36 тис. євро, що на момент укладання договору становило 1 130 760 грн.
22 квітня 2015 року ОСОБА_5 уклав договір поруки з ОСОБА_11, за умовами якого в разі невиконання ПАТ «Дельта Банк» зобов'язань перед нею (позивачкою), які випливають з договору цессії, укладеного між нею та ОСОБА_6, ОСОБА_5 зобов'язався компенсувати їй (позивачці) неотримані кошти у сумі 1 130 760 грн.
Листом від 29 лютого 2015 року вона повідомила ПАТ «Дельта банк» про укладення договору про відступлення права вимоги та про припинення зобов'язань із банком у зв'язку з поєднанням в одній особі боржника і кредитора, проте банківська установа не відреагувала на це повідомлення.
У вересні 2015 року третя особа із самостійними вимогам ОСОБА_7 подала позов, у якому, керуючись ст. ст. 559, 606 ЦК України, просила:
- визнати припиненим з 28 лютого 2015 року, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, її зобов'язання перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 27 травня 2008 року;
- визнати відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 27 травня 2008 року;
- визнати припиненим із 28 лютого 2015 року договір іпотеки від 20 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. і зареєстрований за № 2964, згідно із яким вона (ОСОБА_7.) передала в іпотеку відкритому акціонерному товариству «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк») належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 30,7 кв. м;
- визнати відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20 травня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. і зареєстрованим за № 2964, згідно із яким вона (ОСОБА_7.) передала в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 30,7 кв. м;
- зобов'язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Носенка О.В. внести до Державного реєстру відомості про зняття заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, що були предметом договору іпотеки від 20 травня 2008 року, та вилучити записи про іпотеку щодо цього майна.
Свої вимоги ОСОБА_7 обґрунтовувала тим, що 27 травня 2008 року між нею та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір, згідно із яким вона отримала кредитні кошти у розмірі 51 тис. доларів США зі сплатою 11,9 % річних та терміном повернення до 26 травня 2028 року.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між нею та ВАТ «Сведбанк» було укладено договір іпотеки від 27 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. і зареєстрований за № 2964, згідно із яким вона (ОСОБА_7.) передала в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 30,7 кв. м.
25 травня 2015 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ВАТ «Сведбанк» передало ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за кредитним договором від 27 травня 2008 року, укладеним між нею та ВАТ «Сведбанк».
Станом на 28 лютого 2015 року у неї залишилась заборгованість перед банком у розмірі 35 тис. доларів США.
07 липня 2014 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу на суму 140 тис. євро, згідно із яким після закінчення його дії, а саме 03 січня 2015 pоку, на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «Дельта Банк» на ім'я ОСОБА_10, банком було перераховано 140 тис. євро. Станом на 28 лютого 2015 року залишок на цьому рахунку складав 72 080,75 євро.
27 лютого 2015 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Дельта Банк» на ім'я ОСОБА_10, на суму 72 080,75 євро.
28 лютого 2015 року між нею (позивачкою) та ОСОБА_6 був укладений договір відступлення права вимоги, за яким вона отримала право вимоги на частину грошових коштів, які розміщено на рахунку № НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «Дельта Банк» на суму 32 тис. євро, що на момент укладання договору становило 36 160 доларів США.
Листом від 29 лютого 2015 року вона (ОСОБА_7.) повідомила ПАТ «Дельта Банк» про укладення договору про відступлення права вимоги і про припинення зобов'язань із банком у зв'язку з поєднанням в одній особі боржника і кредитора, на яке банківська установа не відреагувала.
Враховуючи наведені вище обставини, ОСОБА_7 просила задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 вересня 2015 позов ОСОБА_7 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання зобов'язання припиненим прийнято до спільного розгляду з первинним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання зобов'язання припиненим.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 та позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.
Визнано припиненим з 28 лютого 2015 року, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов'язання фізичної особи ОСОБА_4 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 02 липня 2008 року та додатковими угодами до нього.
Визнано відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на стягнення з фізичної особи ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 02 липня 2008 року та додатковими угодами до нього.
Визнано припиненим із 28 лютого 2015 року договір іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованим за № 1627.
Визнано відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. та зареєстрованим за № 1627.
Визнано припиненим з 28 лютого 2015 року, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов'язання фізичної особи ОСОБА_7 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 27 травня 2008 року.
Визнано відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на стягнення з фізичної особи ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором від 27 травня 2008 року.
Визнано припиненим із 28 лютого 2015 року договір іпотеки від 20 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. і зареєстрованим за № 2964.
Визнано відсутнім у ПАТ «Дельта Банк» права на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20 травня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В. і зареєстрованим за № 2964.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_7, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у правовідносинах, що виникли між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ПАТ «Дельта банк» відбулося поєднання в особі боржника і кредитора банку в грошовому зобов'язанні, у зв'язку із чим зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перед банком вважаються припиненими з 28 лютого 2015 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_7, апеляційний суд виходив із того, що незалежно від придбання ОСОБА_4 і ОСОБА_7 права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» їх зобов'язання на підставі ст. 606 ЦК не припинилися.
Висновки апеляційного суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані, та з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-43цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.
Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що ст. 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі, та якщо при цьому один із суб'єктів правовідношення у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.
У випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який придбав згідно з договором право вимоги до банку, не можуть припинятись на підставі ст. 606 ЦК України, оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.І. Журавель
Б.І. Гулько
В.А.Черненко