14 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за касаційною скаргою представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на заочне рішення Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року,
У березні 2015 року товариство з додатковою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Саврань» (далі - ТДВ «АПК «Саврань») звернулося до суду із вищезазначеним позовом, у якому просило визнати протиправними дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо перешкоджання йому у користуванні земельними ділянками; притягнути відповідачів до адміністративної відповідальності на підставі ст. 53 КУпАП та ст. 197 КПК України; зобов'язати їх повернути товариству земельні ділянки у користування та стягнути з них солідарно збитки в сумі 27 412 грн 05 коп.
Свої вимоги товариство обґрунтовувало тим, що 17 вересня 2005 року між ним та відповідачами було укладено два договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок, загальною площею 7,78 га, строком на 25 років. Договори в установленому порядку зареєстровані.
На початку вересня 2014 року відповідачі почали чинити йому перешкоди у користуванні земельними ділянками, обмеживши в подальшому повністю доступ до них, чим завдали товариству майнової шкоди.
Станом на 13 грудня 2014 року на додаткові заходи з поліпшення родючості ґрунту земельних ділянок та їх фіто-санітарного стану ТДВ здійснило витрати у сумі 27 412 грн 05 коп.
Враховуючи викладені обставини, ТДВ «АПК «Саврань» просило позов задовольнити.
Заочним рішенням Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року, позов ТДВ «АПК «Саврань» задоволено частково.
Визнано дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протиправними та незаконними.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути у користування ТДВ «АПК «Саврань» земельні ділянки НОМЕР_1, що розташовані в масиві № 3 на території Бакшанської сільської ради Савранського району Одеської області.
У задоволенні решти позову ТДВ «АПК «Саврань» відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як убачається із матеріалів справи, заочним рішенням суду першої інстанції позов товариства задоволено частково, а саме: визнано дії відповідачів протиправними та незаконними, зобов'язано їх повернути земельні ділянки товариству та відмовлено ТДВ «АПК «Саврань» у відшкодуванні збитків у сумі 27 412 грн 05 коп.
Позивач, не погоджуючись із указаним рішенням районного суду в частині незадоволених позовних, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
За результатом апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції залишив рішення в оскаржуваній частині без змін.
Водночас ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення місцевого суду у частині визнання їхніх дій протиправними та незаконними, зобов'язання їх повернути земельні ділянки в апеляційному порядку не оскаржили.
Отже, заочне рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог апеляційним судом не переглядалося.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» у разі оскарження ухвали апеляційного суду, яка не перешкоджає подальшому провадженню у справі (наприклад, про відкриття апеляційного провадження у справі, відкладення розгляду справи), подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає касаційному оскарженню, а також при поданні касаційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 324 ЦПК України права на касаційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої чи апеляційної інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми ЦПК України постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги. Якщо зазначені обставини буде встановлено після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження у справі за такою скаргою та про її повернення особі, яка подала скаргу.
Таким чином, касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині оскарження заочного рішення Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками підлягає закриттю.
В частині оскарження заочного рішення суду першої інстанції про відмову ТДВ «АПК «Саврань» у стягненні з відповідачів грошових коштів, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду, касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову у відшкодуванні майнової шкоди у сумі 27 412 грн 05 коп., суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 95, 152, 156, 157 ЗК України, ст. ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі», оцінивши докази відповідно до ст. 212 ЦПК України, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для стягнення указаних коштів.
Колегія суддів погоджується із такими висновками.
Доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, порядку збирання та надання суду.
Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про відмову у стягненні з відповідачів на користь товариства грошових коштів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційне провадження у частині оскарження заочного рішення Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками закрити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині оскарження заочного рішення Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року щодо відмови у відшкодуванні шкоди, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року, відхилити.
Заочне рішення Савранівського районного суду Одеської області від 3 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2015 року в частині відмови у відшкодуванні шкоди залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддіВ.І. Журавель
С.Ф. Хопта
С.П. Шетлик