06 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І., Журавель В.І., Черненко В.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 жовтня 2014 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2016 року,
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила стягнути з ОСОБА_5 7 238 грн 34 коп. майнової шкоди та 2 500 грн моральної шкоди, з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТДВ СК «Альфа-Гарант») - 9 390 грн 37 коп. майнової шкоди та 2 500 грн моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 08 березня 2014 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Бериславське шосе у м. Херсоні при виїзді з парковки не надав переваги у русі автомобілю Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_2, під її (позивачки) керуванням, у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 квітня 2014 року визнано ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант». Згідно з розрахунком, проведеним товариством з обмеженою відповідальністю «Юго-Авто», майнові збитки, завдані її автомобілю, складають 4 923 грн 50 коп. без урахування франшизи, яка становить 510 грн.
Посилаючись на те, що майнова шкода відповідачами їй невідшкодована, просила позов задовольнити.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 4 997 грн 86 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди та 2 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 7 890 грн 37 коп. у рахунок відшкодування майновоїшкоди та 2 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 2 500 грн та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення апеляційного суду Херсонської області від 12 березня 2015 року в частині вимог ОСОБА_4 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2016 року заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 жовтня 2014 року в частині стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 2 500 грн скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Це ж рішення суду змінено, зменшено суму стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 майнової шкоди з 7 890 грн 37 коп. до 6 065 грн 31 коп. У решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ТДВ СК «Альфа-Гарант», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у нескасованій та незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції, оцінивши докази, подані сторонами (ст. 212 ЦПК України), виходив із обов'язку ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатити страхове відшкодування на користь позивачки.
Суд апеляційної інстанції фактично погодився з висновками суду першої інстанції, скасував рішення в частині стягнення моральної шкоди з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4, пославшись на те, що відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода позивачці може бути відшкодована лише у разі ушкодження здоров'я у розмірі 5 % страхової виплати.
Змінивши судове рішення в частині відшкодування майнової шкоди та зменшивши її розмір з 7 890 грн 37 коп. до 6 065 грн 31 коп., апеляційний суд вирахував податок на додану вартість та франшизу.
Висновки апеляційного суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.
Доводи касаційної скарги про те, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» 12 березня, 09 квітня, 21 травня 04 липня 2014 року направляло на адресу позивачки листи з проханням надати документи, необхідні для здійснення страхової виплати, були предметом перевірки судами під час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів про направлення вказаних листів на ім'я ОСОБА_4 і на яку адресу вони направлялись.
Інші доводи касаційної скарги також висновки суду не спростовують і зводяться до оцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції в розумінні ст. 335 ЦПК України.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції у нескасованій та незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» відхилити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 07 жовтня 2014 року у нескасованій та незміненій при перегляді апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Б.І. Гулько
В.І. Журавель
В.А. Черненко