Ухвала іменем україни 15 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2014 року щодо нього,
встановила:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку зазначеного судового рішення у касаційному порядку та просить поновити йому строк на касаційне оскарження, оскільки він не мав коштів на кваліфіковану юридичну допомогу, у зв'язку з чим строк на оскарження пропущено з поважних причин.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст.427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість визнати поважними причини пропуску на касаційне оскарження і поновити засудженому цей строк та залишити касаційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст.412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст.413 КПК України), невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414 КПК України), даний перелік є вичерпним.
Пунктом 4 частини 2 статті 427 КПК України передбачено, що посилаючись у касаційній скарзі на незаконність чи необґрунтованість судового рішення, скаржник має вказати конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, з обґрунтуванням своїх вимог.
Як вбачається з касаційної скарги, вказаних вище вимог закону засудженим не виконано, оскільки порушуючи питання про скасування судового рішення, засуджений не наводить конкретного обґрунтування щодо того, у чому полягає незаконність судового рішення з огляду на вимоги ст.ст.412-414 КПК України.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.427 КПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.
Так, відповідно до ст.436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
4) змінити судове рішення.
Як вбачається з касаційної скарги, вимоги до суду касаційної інстанції не узгоджуються з положеннями ст.436 КПК України щодо результатів розгляду касаційної скарги судом касаційної інстанції, оскільки не є конкретними.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.429 КПК України залишити касаційну скаргу засудженого без руху та встановити п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде в межах строку, визначеного у ст.426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху (засуджений має підтвердити, що він не пропустив цей п'ятнадцятиденний строк при повторному зверненні до суду).
Враховуючи наведене та керуючись ч.1 ст.429 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Поновити засудженому ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги залишеної без руху у встановлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3