07 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Гулька Б.І., Черненко В.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету вінницької міської ради, публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про встановлення факту постійного проживання, визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним договору, за касаційною скаргою виконавчого комітету Вінницької міської ради та публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року а ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 14 грудня 2004 року на підставі рішення виконкому № 2530 було видано свідоцтво про право власності на житло, яким встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по Ѕ частки. Позивач з зазначеним свідоцтвом не погоджується, вказуючи на те, що він з народження проживає в зазначеній спірній квартирі, а тому він так само має право на приватизацію, проте його право було проігноровано. Враховуючи вищенаведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд встановити факт його постійного проживання у спірній квартирі, визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2530 від 14 грудня 2004 року в частині приватизації спірної квартири; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 14 грудня 2004 року; визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_5, ОСОБА_6, яким спірне житло було передано в іпотеку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року, позовні вимоги задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 в період з 13 травня 1991 року по 14 грудня 2004 року.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14 грудня 2004 року № 2530 в частині приватизації квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на житло від 14 грудня 2004 року ,видане ОСОБА_5 та ОСОБА_7на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14 грудня 2004 року № 2530.
Визнано недійсним договір іпотеки № 31.ІВН/42/101/07-C від 19 червня 2007 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_5, ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 1374.
У касаційній скарзі скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Оскільки наведені в касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку, що порушення судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету вінницької міської ради, публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про встановлення факту постійного проживання, визнання незаконним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним договору призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ В.І. Журавель
Б.І. Гулько
В.А. Черненко