У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі: Черненко В.А., Журавель В.І., Штелик С.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування квартири за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року, - в с т а н о в и л а: У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона разом із чоловіком ОСОБА_6 проживає у квартирі АДРЕСА_1. 25 червня 2013 року між ними та ОСОБА_5 був укладений договір дарування зазначеної квартири. Проте, підписуючи договір дарування, вона насправді мала на меті укласти договір довічного утримання, однак через неправильне розуміння суті правочину фактично уклала договір дарування, який не відповідає її волевиявленню. На її думку, враховуючи похилий вік та стан здоров'я, ними укладено договір дарування внаслідок обману та помилки. З огляду на викладене, просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 884. Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права. Зокрема, суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши до правовідносин, які склалися між сторонами, ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 230 ЦК України, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано жодних доказів, підтверджуючих те, що спірний договір укладений внаслідок помилки чи обману. Крім того, судом встановлено, що волевиявлення подружжя ОСОБА_4 було вільним та спрямоване саме на укладення договору дарування. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Колегія суддів: В.А. Черненко В.І. Журавель С.П. Штелик
й