Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,
за участю прокурора захисника в режимі відеоконференції при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні 14 липня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 ,
Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 1 вересня 2015 року
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, раніше судимого вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, звільненого 30 жовтня 2007 року умовно-достроково постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він в період часу з 23 години 11 березня 2013 року до 05 години
12 березня 2013 року, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на позбавлення життя, завдав металевим ломом, а також невстановленими слідством предметом циліндричної форми та предметом із обмеженою контактуючою поверхнею не менше восьми ударів в різні ділянки голови ОСОБА_8 , смерть якого настала від отриманих тяжких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2015 року вирок суду скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази винуватості ОСОБА_7 у суді і вичерпані можливості їх отримати.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону й просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України на підставі належних та достатніх доказів, яким дана належна оцінкам. Крім того, вважає, що судом безпідставно визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , у якої ОСОБА_10 тільки тимчасово орендував житло, та вона не є родичем, ані членом сім'ї, і відповідно їй шкода заподіяна не була. Разом із тим, стверджує, що безпідставно під час апеляційного розгляду відмовлено сину померлого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 у задоволенні клопотання про визнання його потерпілим, чим порушено право останнього на доступ до правосуддя.
У доповненні зазначається, що апеляційний суд безпідставно відмовив прокурору у дослідженні доказів, у допиті свідка ОСОБА_10 . Стверджує, що апеляційний суд не вправі був дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих стороною обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника в режимі відеоконференції, думку прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі та в доповненні доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що засуджений ОСОБА_7 та його захисник подали апеляційні скарги на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 1 вересня 2015 року в яких посилалися про відсутність в діях засудженого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та просили кримінальне провадження закрити на підставі ст. 284 КПК України.
Апеляційний суд, розглядаючи дане кримінальне провадження, не створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, оскільки відмовив прокурору у дослідженні доказів, які є належними й допустимими.
Окрім того, апеляційний суд не вправі був дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих стороною обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного розгляду. При перевірці встановлено, що апеляційний суд без дослідження доказів дійшов до висновку, що обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України є недоведеним, при цьому пославшись на показання потерпілої та свідків, які не були допитані в суді апеляційної інстанції, а також на дані, які містяться у протоколах слідчих дій.
За таких обставин, ухвала Апеляційного Кіровоградської області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого із урахуванням доводів, зазначених у касаційній скарзі прокурора, необхідно ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 434-436 КПК України,
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3