Ухвала
23 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Боровицької сільської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсним заповіту та його скасування, за касаційною скаргою ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2016 року,
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати недійсним та скасувати заповіт, складений 30 грудня 2014 року його матір'ю, ОСОБА_9, та посвідчений головою Боровицької сільської ради ОСОБА_10 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_9 09 жовтня 2003 року нею був складений заповіт, яким вона заповіла позивачу майно, що належало їй у вигляді житлового будинку, який знаходиться в с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області, а земельну ділянку та майновий пай у СТОВ «Дружба» заповіла ОСОБА_7
30 грудня 2014 року ОСОБА_9 склала інший заповіт, яким все своє майно у рівних частинах заповіла позивачу та третім особам: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Вважає, що заповіт від 30 грудня 2014 року повинен бути визнаний недійсним та скасованим, оскільки, на час складання заповіту ОСОБА_9 була у тяжкому стані та дуже хворіла. Крім того вважає, що голова Боровицької сільської ради ОСОБА_10 не була уповноважена посвідчувати заповіт.
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2016 року, позов задоволено частково.
Визнано заповіт від 30 грудня 2014 року, складений ОСОБА_9 та посвідчений сільським головою Боровицької сільської ради Чигиринського району ОСОБА_10, нікчемним.
У касаційній скарзі ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_9 09 жовтня 2003 року склала заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_4 належне їй майно у вигляді житлового будинку, що знаходиться в с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області, а земельну ділянку та майновий пай у СТОВ «Дружба» заповіла ОСОБА_7
Заповіт було посвідчено секретарем Боровицької сільської ради.
30 грудня 2014 року ОСОБА_9 склала інший заповіт, яким все своє майно у рівних частинах заповіла позивачу та третім особам: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Заповіт був посвідчений сільським головою Боровицької сільської ради.
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оспорюванний заповіт від 30 грудня 2014 року складений особою, яка не мала на це права, оскільки, відсутнє рішення Боровицької сільської ради Чигиринського району Черкаської області про уповноваження сільського голови Боровицької сільської ради ОСОБА_10, на вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення заповіту, а тому він є нікчемним в силу положень ч. 1 ст. 1257 ЦК України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, тому касаційна скарга ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 підлягає відхиленню, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_8, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Л. Ізмайлова
В.О. Кузнєцов
Г.І. Мостова