Ухвала
іменем україни
15 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,
Остапчука Д.О., СавченкоВ.О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Агропанхім», про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 2 жовтня 2015 року,
У квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (далі - ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Агропанхім» (далі - ТОВ «Агропанхім»), посилаючись на те, що 22 травня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Агропанхім» було укладено договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким банк надав позичальнику кредит в сумі 900 тис. грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних. На забезпечення виконання позичальником кредитних зобов'язань між банком та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір від 22 травня 2007 року, за яким останній передав банку в іпотеку будівлю літ. «Ж-1» загальною площею 767,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 що належить іпотекодавцю на праві власності. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, унаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 28 листопада 2011 року становить 1 194 117 грн 13 коп. Оскільки до позивача від банку перейшло право вимоги на підставі договору від 05 вересня 2013 року про передання в управління непроданих активів, просив суд у рахунок кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 2 жовтня 2015 року, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили ухвали Господарського суду Волинської області від 28 липня 2015 року про ліквідацію ТОВ «Агропанхім».
У касаційній скарзі ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» просить скасувати зазначені ухвали та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що розгляд цієї справи є неможливим до набрання законної сили ухвали Господарського суду Волинської області про ліквідацію ТОВ «Агропанхім», оскільки вимоги взаємопов'язані і можливість її розгляду та вирішення залежить від судового рішення, ухваленого в іншій справі.
Проте погодитись з такими висновками судів не можна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.
Зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
З огляду на зазначене, висновки місцевого суду про неможливість розгляду зазначеної справи про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду іншої господарської справи про ліквідацію боржника - ТОВ «Агропанхім», є помилковими, оскільки наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки є безпосереднім обов'язком суду, що розглядає справу.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, на зазначені обставини уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про додержання судом першої інстанції вимог процесуального закону при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі.
За таких обставин питання про зупинення провадження у справі вирішено судами з порушенням норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України), що є підставою для скасування ухвали місцевого та ухвали суду апеляційної інстанції і передачі справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 жовтня 2015 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийО.П. Касьян Головуючий
Судді:В.І. Амелін Т.П. Дербенцева Д.О. Остапчук В.О. СавченкоСудді: В.І. Амелін