У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 8 червня 2016 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Черненко В.А., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2015 року, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2015 року, - в с т а н о в и л а: У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачем не склалося, з вересня 2014 року вони проживають окремо. Відповідач постійної матеріальної допомоги не надає, дитина перебуває на її утриманні. Враховуючи те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3 тис. грн щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття - до 12 травня 2030 року. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, починаючи з 6 березня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 12 травня 2030 року включно. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1 500 грн щомісячно, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, починаючи з 6 березня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 12 травня 2030 року включно. В іншій частині рішення суду залишено без змін. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права. Зокрема, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши до правовідносин, які склалися між сторонами, ст. 184 СК України, дійшов правильного висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з урахуванням вимог ст. 182 СК України, оскільки ОСОБА_5 постійного місця роботи немає, має нерегулярний, мінливий дохід. Доводи касаційних скарг та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 9 грудня 2015 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Колегія суддів: В.А. Черненко С.Ф. Хопта С.П. Штелик
й