Копія:
Провадження № 11-кп/792/469/16 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Справа № 676/1072/16-к Доповідач ОСОБА_2
Категорія: ч.ч.1,2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України
12 липня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
законного представника обвинуваченого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2016 року,
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 квітня 2016 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, учня ІІ курсу ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти, не одруженого, раніше не судимого,
визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.1 ст. 185 КК України по епізоду вчинення крадіжки в період з 8.10 год. до 9.00 год. 17 грудня 2015 року з вітрини торгового ряду №31 приміщення торгової зали ТзОВ «Епіцентр-К», що по вул. Хмельницьке шосе,11 в м. Кам'янці-Подільському, інвектора марки «Kende MMA-200» 220 В, струм 20-200А , вартістю 1270.83 грн.;
- ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України по епізоду вчинення крадіжки в період з 14.12 год. до 14.19 год. 18 січня 2016 року з приміщення торгової зали ТзОВ «Епіцентр-К», що по вул. Хмельницьке шосе,11 в м. Кам'янці-Подільському, двох ножиць по металу 250 мм EXРERT tools НВО 1093.
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, по епізоду крадіжки близько 13.57 год. 11 січня 2016 року з приміщення торгової зали Кам'янець-Подільського структурного підрозділу ТзОВ «Торгова група «АРС Кераміка» по вул. Північній, 81-м в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, набору ключів ріжкових двохсторонніх CR-V в кількості 8 шт. закупівельною ціною 182.91 грн.
На підставі ст.105 КК України ОСОБА_8 звільнено від покарання та застосовано до нього примусовий захід виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків - матері ОСОБА_9 , строком на один рік з моменту проголошення вироку.
Судові витрати по справі в сумі 245,52 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи покладено на рахунок держави.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.
За вироком суду, ОСОБА_8 о 13.57 год. 11 січня 2016 року, знаходячись в приміщенні торгової зали Кам'янець-Подільського структурного підрозділу ТзОВ «Торгова група «АРС Кераміка» по вул. Північна, 81-м в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав з вітрини набір ключів ріжкових двохсторонніх CR-V в кількості 8 шт. закупівельною ціною 182.91 грн., чим спричинив ТзОВ «Торгова група «АРС Кераміка» матеріальної шкоди на вказану суму.
Виправдовуючи ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, місцевий суд виходив із того, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, крім того, на переконання суду, є неконкретним, ґрунтується на припущеннях, не відповідає вимогам закону, а зібрані докази стороною обвинувачення носять формальний характер і не містять фактичних даних на яких ґрунтується саме обвинувачення.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Свої вимоги аргументує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Зазначає, що судом не було враховано, що ОСОБА_10 , будучи допитаним під час досудового слідства в якості підозрюваного в присутності захисника та законного представника, визнав вину та дав детальні показання про те, яким чином він заволодів зварювальним апаратом та як із викраденим майном непомітно вийшов через каси гіпермаркиту.
Звертає увагу, що судом не взято до уваги показання представника потерпілого ОСОБА_11 про те, що заподіяна обвинуваченим товариству шкода становить 199 грн. 70 коп., оскільки вартість викраденого майна включає в себе крім закупівельної вартості також витрати на доставку майна з міста Києва в м. Кам'янець-Подільський, що підтверджується даними висновку товарознавчої експертизи № 78т від 02.02.2016 року.
Зазначає апелянт і про те, що судом при призначенні покарання обвинуваченому не було в повній мірі враховано характер суспільної небезпечності і обставин вчинення злочинів.
Наголошує на порушенні судом вимог ст.ст.363, 364 КПК України, так як законному представнику, після закінчення виступу в судових дебатах задавались навідні запитання з приводу її позиції щодо міри покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з вказаних у ній підстав; обвинуваченого ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, а вирок суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим; захисника та законного представника обвинуваченого, які вказали на законність та обґрунтованість вироку суду та зазначили про необґрунтованість та безпідставність поданої прокурором апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, в силу наступних підстав.
Проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 КК України, по епізоду вчинення крадіжки 17 грудня 2015 року з вітрини торгового ряду №31 приміщення торгової зали ТзОВ «Епіцентр-К», що в м. Кам'янці-Подільському, інвектора марки «Kende MMA-200», вартістю 1270.83 грн. та ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України по епізоду вчинення крадіжки 18 січня 2016 року з приміщення торгової зали ТзОВ «Епіцентр-К» в м. Кам'янці-Подільському двох ножиць по металу 250 мм EXРERT tools НВО 1093.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов після допиту самого обвинуваченого, свідків, дослідження документів, оголошення протоколів, документів та вивчення матеріалів кримінального провадження.
Так, судом першої інстанції в ході розгляду кримінального провадження забезпечено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів, передбачений ст.22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Докази, зазначені та надані сторонами кримінального провадження судом першої інстанції досліджені в повному обсязі, обставин, які б завадили сторонам скористатися своїми процесуальними правами в наданні інших доказів не встановлено. Крім того, відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, прокурор не просив про повторне безпосереднє дослідження доказів, яких суд першої інстанції не дослідив, чи дослідив неповно, при цьому ставив вимоги про скасування вироку та постановлення нового через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Як вбачається із апеляційної скарги прокурора, підтвердженням винуватості ОСОБА_8 за епізодом крадіжки інвектора марки «Kende MMA-200» являються визнавальні показання обвинуваченого на стадії досудового слідства та показання свідка ОСОБА_12 .
Однак, вказані доводи прокурора, на переконання колегії суддів, позбавлені будь-яких підстав в силу наступного.
Зокрема, згідно ст.ст. 23, 94 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Отже, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неврахування судом першої інстанції протоколу допиту обвинуваченого від 26.01.2016 року є безпідставними, а висновок суду про відхилення показань ОСОБА_8 , які він надавав на досудовому слідстві, є обґрунтованим, узгодженим з вимогами ст.ст. 23,94 КПК України.
Показання ж свідка ОСОБА_12 , який під час його допиту в місцевому суді вказував, що не бачив у обвинуваченого зварювального апарату та не пам'ятає хто йому пропонував придбати його, не можуть визнаватись такими, які підтверджують вину ОСОБА_8 в інкримінованому йому епізоді злочину.
Будь-яких інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_8 до вказаного епізоду, матеріали кримінального провадження не містять.
Не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження і позиція прокурора щодо розміру викраденого майна за епізодом крадіжки обвинуваченим двох одиниць ножиць по металу.
Так, відповідно до змісту заяви представника потерпілого ТзОВ «Епіцентр-К» ОСОБА_11 фактична закупівельна вартість викраденого становить 44.4904 грн. за одну одиницю. Також, в даній заяві міститься інформація про те, що розмір закупівельної вартості викраденого майна в заяві про злочин була помилковою.
Таким чином, розмір загальної суми викраденого майна за даним епізодом обвинувачення є недостатнім для кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, місцевим судом обґрунтовано виправдано ОСОБА_8 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Посилання прокурора на висновок судово-товарознавчої експертизи №78т від 02 лютого 2016 року є недоречним, так як експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні місцевого суду показав, що ціну досліджуваного товару він взяв із описової частини постанови слідчого, так як питання про встановлення закупівельної вартості викраденого товару йому не ставилось.
Таким чином, місцевий суд, оцінюючи показання допитаних в суді свідків, та інших доказів, наявних в матеріалах провадження, дотримався положень ст.ст.23, 94, 97 КПК України, обґрунтувавши мотиви з яких підстав прийняв до уваги одні докази та відкинув інших.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини.
Згідно з приписами ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 94 КПК вимагає, щоби для прийняття відповідного процесуального рішення суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Оцінивши докази в їх сукупності з точки зору достатності, належності, допустимості та взаємозв'язку, місцевий суд дійшов мотивованого висновку, що винуватість ОСОБА_8 у крадіжці інвектора марки Kende MMA-200» не доведена, а в замаху на крадіжку двох ножиць по металу 250 мм EXРERT tools НВО 1093, відсутній склад кримінального правопорушення, зазначивши у мотивувальній частині вироку відповідно до вимог ст.373 КПК України докладні мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду, вважаючи дане рішення обґрунтованим, законним та справедливим, прийнятим на основі положень та принципів Конституції України, КПК України, Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Разом з тим, колегія суддів знаходить і законним рішення суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за епізодом крадіжки 11 січня 2016 року з приміщення торгівельної зали Кам'янець-Подільського структурного підрозділу ТзОВ «Торгова група «АРС Кераміка» в м. Кам'янці-Подільському, набору ключів ріжкових двохсторонніх CR-V в кількості 8 шт., закупівельною ціною 182.91 грн.
Висновки місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 за вказаним епізодом обвинувачення, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким дана повна, всебічна та належна юридична оцінка.
Зокрема, вина ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведена як показаннями самого обвинуваченого, наданими в судовому засіданні місцевого суду, в яких він розповів, як 11 січня 2015 року зайшов до приміщення торгового залу ТзОВ «Торгова група «АРС Кераміка», та скориставшись тим, що немає відвідувачів, викрав з торгової полиці набір ключів ріжкових у кількості 8-ми штук; так і іншими дослідженими у ході досудового та судового слідства доказами, котрим суд дав належну оцінку, в тому числі повідомленням представника товариства про крадіжку невідомою особою 11.01.2016 року набору ключів; даними протоколу огляду предметів від 23 січня 2016 року, а саме диску із зображенням з камер відео спостереження з приміщення магазину.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції викладено, досліджено та оцінено в сукупності всі докази на яких ґрунтується пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення та обґрунтовано кваліфіковано його дії за даним епізодом за ч.1 ст.185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, місцевий суд в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені у ст. 50, 65 КК України та належним чином врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують.
Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків - матері ОСОБА_9 , строком на один рік, місцевий суд дотримався положень ст.105 КК України та роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру " від 15 травня 2006 року № 2, докладно навів обставини на обґрунтування мотивів прийняття рішення, з чим і погоджується колегія судів.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 є злочином середньої тяжкості, особи винного, який є неповнолітнім, раніше не судимим, з позитивною характеристикою за місцем проживання та навчання, відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутності обставин, які його обтяжують, характеру і ступеню тяжкості вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від покарання та застосування до нього примусового заходу виховного характеру у виді передачі під нагляд матері, є необхідним і достатнім заходом впливу, який у повній мірі забезпечить інтереси неповнолітнього щодо належного його виховання, освіти, лікування, соціальної, психологічної допомоги, захисту від жорстокого поводження, забезпечить можливість належної адаптації до реального суспільного життя.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора й щодо скасування вироку суду з мотивів призначення обвинуваченому ОСОБА_8 занадто м'якого покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі. Висновки суду першої інстанції в даному контексті розцінюються як об'єктивні, у повній мірі відповідають фактичним обставинам вчинення інкримінованого ОСОБА_8 злочину, стверджуються дослідженими у ході апеляційного розгляду матеріалами кримінального провадження.
Достатніх підстав, котрі б дозволяли вважати, що обвинуваченому слід призначити міру покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбуття на підставі ст.ст.75, 104 КК України, колегією суддів не добуто.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований вирок при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку не виявлено, а відповідно і підстав для зміни чи скасування вироку суду щодо останнього не вбачається.
У зв'язку із наведеним, керуючись ст.ст. 404-405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2016 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2