Справа 688/1896/16-ц
№ 2/688/537/16
Рішення
Іменем України
08 липня 2016 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Огородніка І.В.,
з участю секретаря - Гошовської О.О.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлюцької сільської ради Шепетівського району про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Позивач ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 78,3 м.кв., яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2, за набувальною давністю.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 2005 року по даний час проживає у домоволодінні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що належав на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.1992 року.
У 2008 році ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вказане домоволодіння. З часу смерті ОСОБА_2, жоден з його можливих спадкоємців не заявив про вступ у спадщину.
На сьогоднішній день вона продовжує проживати в даному домоволодінні, що свідчить про безперервність, добросовісність та відкритість користування нерухомим майном з 2005 року по даний час. Протягом всього часу проживання вона, доглядала за квартирою, утримує її в належному стані, робить в ній постійні та капітальні ремонти, здійснює оплату комунальних послуг. А тому, вважає за можливе визнати за нею право власності за набувальною давністю на вищевказану квартиру.Зазначає, що дані обставини підтверджуються довідкою № 544 від 06.04.2016 року, виданої виконкомом Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, згідно якої підтверджується факт, що вона з 2005 р., по даний час проживає в даній квартирі.
В судове засідання позивач з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву від 26.05.2016 р., що Михайлюцька сільська рада визнає позовну заяву, справу просить розглядати без їх участі.
Суд, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Відповідно із довідкою від 06.04.2016р., №544 виданою виконкомом Михайлюцької сільської ради, ОСОБА_1, з листопада 2005 року проживає разом з своїми дітьми за адресою АДРЕСА_3.
Судом встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_4, належала на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.1992 року. 15.08.2011 року, ОСОБА_2, помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Як вбачається із копії паспорта ОСОБА_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, із 04.06.1997 року.
Так, позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні суду повідомила, що вона на теперішній час проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, із ОСОБА_3, а також, що в АДРЕСА_5, проживала з 2005 року, півроку назад із останньої адреси виїхала.Квартира яка знаходиться АДРЕСА_6, що в с. Михайлючка була придбана нею у ОСОБА_2, на підтвердження придбання вищевказаної квартири позивачка вказала, що має розписку від ОСОБА_2 Після смерті власників позивачкою не було переоформлено майно, так як її моральні принципи та горе в тій родині не дозволили їй йти та вимагати переоформлення від спадкоємців. А вже після смерті власників вона просто почала жити в даному житлі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, суду показала, що із 2005 року позивачка проживала у квартирі, яка знаходиться в с. Михайлючка, по вул. Некрасова, 45, вищевказану квартиру позивачка придбала, у даній квартирі проживали також ОСОБА_2, та ОСОБА_5, які померли, також із останніми проживали їх діти які на теперішній час живуть у с. Михайлючка.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, суду показав, що позивачка проживає у квартирі, яка знаходиться в с. Михайлючка, по вул. Некрасова, 45, близько 8-10 років, там почала жити із 2005 року. Останнім часом він не бачив, що позивачка по вищевказаній адресі проживала.
Так, наявність у володільця певної правової підстави для володіння майном виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.
При розгляді справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів добросовісності володіння вищезазначеною квартирою з 2005р, більш того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не прописана у вищезазначеній квартирі. Посилання позивача, що проживаючи в квартирі нею були зроблені поточні та капітальні ремонти, суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження даних обставин суду подано не було.
Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.
Обравши спосіб захисту права, передбачений статтею 344 ЦК України, позивач не надала суду доказів існування передбачених цією нормою підстав для визнання за нею права власності на вищевказану квартиру саме за набувальною давністю, а обставини, встановлені при дослідженні матеріалів справи, суперечать обраному позивачем способу захисту права.
Враховуючи обставини справи та надані позивачкою докази суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, незважаючи на повне визнання відповідачем заявлених позовних вимог, оскільки законні підстави для задоволення позову відсутні, а визнання відповідачем позову суперечить закону.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 328, 344 ЦК України та ст. ст. 10, 60, 212-215, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - у той же строк з дня отримання копії рішення, в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.
Суддя Огороднік І.В.