83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.04.07 р. Справа № 44/102
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Ткаченко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою прокурора міста Маріуполя (прокурор відділу Лисенко С.І., посвідчення 1348) в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради (представник Ботман О.О., довіреність 047-158 від 27.04.06 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості по орендній платі та процентів у загальному розмірі 7'597,89 грн.,
Прокурор міста Маріуполя (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах Маріупольської міської ради (далі - Орендодавець) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» (далі - Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 6'656,46 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 941,43 грн. за договором оренди земельної ділянки № 286 від 26.10.01 року (далі - Договір. Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату.
Позивач та Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та в порядку статей 22 та 29 ГПК України частково змінили предмет позову, вимагаючи визначити правову природу стягуваної суми 941,43 грн. не як пеню (неустойку), а як інший вид цивільної відповідальності - проценти за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Представник Орендаря до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, однак суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має частково задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договороми майнового найму (оренди) земельної ділянки, який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР, Закону України «Про оренду землі» та статей 759-786 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР, статті 758 ЦК України, а також розділу 1 Договору Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0030 га для використання під майданчик виносної торгівлі.
Згідно пункту 2.3 Договору, розмір щомісячної орендної плати складає 5% грошової оцінки (786,89 грн. за м2), причому означена плата вноситься не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. За домовленостями, викладеними у пункті 2.3 Договору, орендна плата може в односторонньому порядку збільшуватися Орендодавцем у разі збільшення оцінки землі.
Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви, розмір заборгованості Орендаря за Договором в частині орендної плати в період з грудня 2002 року до грудня 2007 року складає 6'656,46 грн.
Жодних доказів щодо незгоди відповідача з належністю виконання позивачем власних зобов'язань за Договороми, або доказів оплати суми боргу - суду не надано. Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед позивачем зі сплати орендної плати на суму 6'656,46 грн. на момент прийняття рішення - не виконане, на порушення норм статей 161-162 ЦК УРСР, а також статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Пунктом 2.3 Договору передбачено відповідальність у вигляді виплати процентів 0,3% на день у разі прострочення грошового зобов'язання, що відповідає умовам статей 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України. За розрахунком позивача, перевіреним судом, сума процентів за період з грудня 2006 року до грудня 2007 року складає 941,43 грн., тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.162, 162, 214, 256-276 ЦК УРСР, ст.ст.525-526, 625, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» про стягнення заборгованості по орендній платі та процентів у загальному розмірі 7'597,89 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» на користь Маріупольської міської ради суму боргу та процентів 7'597,89 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іріон» на користь Державного бюджету м.Донецька, Ворошиловський район витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 5 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області
4 -прокурору міста Маріуполя
5 -прокурору Донецької області