26.03.2010
Справа № 2-а-407/2010 р.
(вступна та резолютивна частини)
26 березня 2010р. Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді -Рум'янцевої Н.О.,
при секретарі -Ляшик С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання нечинним рішення
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради (далі ММР) про визнання нечинним рішення.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що рішенням Миколаївської міської ради від 01.10.2009року було скасовано рішення виконкому Миколаївської міської ради №1874 від 26.09.2008року про надання їй дозволу на переведення квартири АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення та виконання проектних і ремонтно-будівельних робут по реконструкції не житлових приміщень з улаштуванням вітрини для розміщення магазину промислових товарів. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки квартира є об'єктом права власності. Вона виконала всі умови, які потрібні були для переведення квартири у не житлове приміщення та отримала відповідний дозвіл. На сьогоднішній день усі роботи закінчені, приміщення готове для експлуатації, однак вона позбавлена можливості користуватись власним майном за призначенням.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, вважає дії відповідача правомірними. Рішення Миколаївської міської ради №38/11 від 01.10.2009року було прийнято згідно чинного законодавства. Оскільки переобладнання квартири зачіпляло інтереси громадян, які мешкають у під'їзді будинку 51 по вул. Дзержинського, було багато скарг від жільців. Також була встановлено що були порушення закону, а саме не було узгоджень з жителями підїзду та жителями, що проживають поруч.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд переходить до наступного.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2006року (договір оглянуто у судовому засіданні).
Позивач у відповідності до додатку 4 до Рішення ММР від 14.07.2003р. №13/13, яким встановлений порядок одержання дозволу на переведення житлових приміщень у не житлові для розміщення об'єктів торгівлі, побутового обслуговування, громадського харчування, офісів у м. Миколаєві, надала усі необхідні документи (документи оглянуті у судовому зсіданні).
На підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі ВКММР) №1874 від 26.09.2008року, позивачці надано дозвіл на переведення квартири АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення та виконання проектних і ремонтно-будівельних робут по реконструкції не житлових приміщень з улаштуванням вітрини для розміщення магазину промислових товарів.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» N 280/97-ВР від 21.05.1997р. встановлено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданням міських рад, зокрема пункт 15 встановлює, що скасування актів виконавчих органів ради, можливе лише якщо вони не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
При винесенні оскажуваного рішення не було зазначено які саме порушені закони України, чи у чому полягає невідповідність Конституції України, також позивачка, інтереси якої зачіплялись, не викликалась, та була позбавлена можливості надати необхідні документи та пояснення.
Ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Також рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009року №1-9/2009 встановлено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до припісів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюванних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Позивачем після прийняття рішення ВКММР №1874 було проведено роботи з зазначеною квартирою, на даний час об'єкт повністю закінчений та готовий до експлуатації.
Рішення №38/11, фактично позбавляє позивачку права по-перше розпоряджатись майном, яким вона володіє, по-друге винесено після виникнення певних правовідносин, які пов'язані з реалізацією позивачкою своїх прав щодо власного майна, та таким чином не є правомірним та таким що відповідає діючому законодавству.
Враховуючі вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 159, 161-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання нечинним рішення - задовольнити.
Визнати нечинним рішення Миколаївської міської ради №38/11 від 01.10.2009року «Про скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради №1874 від 26.09.2008р. «Про дозвіл ОСОБА_1 на переведення квартири АДРЕСА_3 у не житлове приміщення та виконання проектних і ремонтно-будівельних робіт по рекунструкції не житлового приміщення для розміщення магазину промислових товарів».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви.
Суддя Ленінського районного суду
м. Миколаєва Н.О. Рум'янцева