Справа: № 810/968/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
13 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не включення ОСОБА_3 до Загального реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» та зобов'язання відповідача 1 включити позивача до Загального реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь».
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 22 квітня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
26 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні Свята 2015» № 143494-44.11 зі сплатою процентів по закінченню строку дії вкладу.
Відповідно до умов вказаного Договору Банк приймає від Вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 15 226 доларів США в строк до 26.03.2015 року та зобов'язується сплачувати проценти по вкладу.
Судом з'ясовано, що Правлінням Національного банку України 19 березня 2015 року прийнято постанову № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних». На підставі такої постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено рішення № 61 від 19 березня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно із яким з 20 березня 2015 року введено на три місяці тимчасову адміністрацію, а також призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю.
У подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду № 116 від 15 червня 2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» по 19 липня 2015 року включно; на цей же період продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю.
Правлінням Національного банку України № 460 від 16.07.2015 року прийнято постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
17 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138, яким припинено з 17 липня 2015 року здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» і у цей же день розпочато процедуру ліквідації названого банку із відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 17 липня 2015 року, а уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку призначено Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року.
Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» опубліковано в газеті «Голос України» № 131 від 23.07.2015 року.
Поряд з тим, на веб-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено інформацію про те, що з 24.07.2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився 31.03.2015 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Як зазначив позивач, 25.03.2015 року він був на особистому прийомі у уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю., де просив останнього вирішити питання про повернення йому вкладу, оскільки кошти були необхідні для лікування.
В подальшому він звернувся до ПАТ «Банк «Київська Русь» із заявою про додаткове роз'яснення щодо виплати його вкладу, яка була отримана представником такого банку 03.04.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0730105871889.
Також, матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Президента України із заявою про надання допомоги повернути кошти за вкладом, яке було отримано останнім 27.04.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0730105878239.
Відповідно до листа Адміністрації Президента України № 22/020378-10 від 15.05.2015 року звернення ОСОБА_3 від 25.04.2015 року було направлено за належністю на розгляд до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та про результати розгляду повідомити заявника.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено лист до ПАТ «Банк «Київська Русь», яке було отримано останнім 22.05.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0730106000768.
Однак, як зазначив позивач, відповідачами не було надано будь-якої відповіді на вказані звернення.
Як зазначив позивач, в листопаді 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було відшкодовано йому через банк-агента ПАТ «ПУМБ» грошові кошти в сумі 200 000 грн.
В подальшому, листом № 1106/43 від 22.02.2016 року відповідач 2 повідомив позивача, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду. Оскільки опублікування даних відомостей відбулося 23.07.2015 у газеті «Голос України» № 131 (6135), то кредитори банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 23.07.2015 року по 25.08.2015 року включно. Таким чином, будь-які вимоги, що надходять після закінчення цього строку, вважатимуться погашеними, крім вимог фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування.
Вважаючи таку відмову у задоволенні кредиторської вимоги необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Крім того, згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Частиною першою статті 1061 Цивільного кодексу України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини 1 статті 52 цього Закону.
Так, ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено черговість, за якою кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів.
В ході судового розгляду справи підтверджено, що в позасудовому випадку виплачено позивачу гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000 грн., вказаний факт позивачем не заперечується. Однак, в межах даного спору, позивач оскаржує факт невключення його до реєстру кредиторів, на підставі ч. 4 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З даного приводу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Частині першою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.
Виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», останні дають підстави стверджувати про те, що порушення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не має обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше строку розміщення інформації про початок процедури ліквідації банку, а лише встановлює наслідки пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 року у справі № К/800/16114/14.
Відтак, беручи до уваги ту обставину, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше строку розміщення інформації про початок процедури ліквідації банку, а лише встановлює наслідки пропуску строку, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення позивача до уповноваженої особи ПАТ «Банк «Київська Русь» із відповідними заявами раніше обумовленого строку не може бути підставою для позбавлення вкладника законних прав на включення останнього до реєстру акцептованих вимог кредиторів як вкладника банку.
Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем 2 було протиправно відмовлено позивачу у включенні вимоги по договору банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні Свята 2015» № 143494-44.11 від 26.12.2014 року до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь», а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Окрім того, аналізуючи вимоги позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь», суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48, п. 3 ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», складає реєстр акцептованих вимог кредиторів і вносить зміни до нього Уповноважена особа Фонду. У той же час, чинним законодавством не надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноважень щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів чи включення окремих кредиторів до такого реєстру, відтак, вимога про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» не відповідає приписам чинного законодавства України та повноваженням Фонду.
Відповідно до ст. 11 КАС України та враховуючи те, що відповідачем 2 було протиправно відмовлено позивачу у включенні його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь», суд першої інстанції, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача 2 включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» по договору банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні Свята 2015» № 143494-44.11 від 26.12.2014 року та віднести його вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши всі матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Мєзєнцев Є.І.