Справа: № 826/12576/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
13 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Шелест С.Б., Літвіної Н.М.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торговельне підприємство «Агропереробка» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торговельне підприємство «Агропереробка» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання нечинним рішення Державної фіскальної служби України за № 7967/6/99-99-10-01-02-25 від 16.04.2015 року про результати розгляду повторної скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552251 форми «Р, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»; визнання нечинним рішення Державної фіскальної служби України за № 7967/6/99-99-10-01-02-25 від 16.04.2015 року про результати розгляду повторної скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000562251 форми «Р», яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»; зобов'язання відповідача прийняти рішення про залишення без розгляду скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0000552251 форми «Р» та № 0000562251 форми «Р» на суму узгоджених в ході застосування податкового компромісу податкових зобов'язань».
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 лютого 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України за № 7967/6/99-99-10-01-02-25 від 16.04.2015 року про результати розгляду повторної скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» № 96 від 19.02.2015 року в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000552251 форми «Р», в сумі 166 676 грн. податку на прибуток та 41 699 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України за № 7967/6/99-99-10-01-02-25 від 16.04.2015 року про результати розгляду повторної скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» № 96 від 19.02.2015 року в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000562251 форми «Р», в сумі 33 207 грн. податку на додану вартість та 8 302 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови в позові, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року в цій частині та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
20 квітня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Агропереробка» залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року - без змін.
29 квітня 2016 року відповідач подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року, якою просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 14 листопада 2014 року ДПІ у Рівненському районі за результатами перевірки ТОВ ВТП «Агропереробка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000552251, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 671 163 грн.; № 0000562251, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 43 864 грн.; № 0000572251, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства на суму 3 629 грн. та № 002091700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 48 015, 14 грн.
Податковими повідомленнями-рішеннями: № 0000582251, відповідно до ст. 1 Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 49 156, 99 грн.; № 0000592251, відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020 грн.; № 0000352250 форми «У», яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в розмірі 340 гривень.
Позивачем вищезазначені рішення було оскаржено в досудовому порядку до ГУ ДФС у Рівненській області, яке рішенням № 31/10с/17-00-10-04-04/121 від 22.01.2015 року первинну скаргу позивача залишило без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. 19.02.2015 року позивачем подано повторну скаргу № 96 до Державної фіскальної служби України.
31.03.2015 року, на підставі підрозділу 9 2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивач звернувся до ДПІ Рівненського району із заявою про застосування податкового компромісу.
Даною заявою позивач визначив суму податкового зобов'язання щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000552251 форми «Р» від 14.11.2014 року та № 0000562251 форми «Р» від 14.11.2014 року, з податку на прибуток підприємств в розмірі 166 676 грн., та з податку на додану вартість в розмірі 33 207 грн.
Письмовим повідомленням за № 175 від 31.03.2015 року позивач проінформував відповідача про подачу ним заяви щодо застосування компромісу податковому органу нижчого рівня, яке отримано відповідачем 02.04.2015 року.
ДПІ у Рівненського районі за результатами розгляду заяви позивача рішенням за № 2498 від 10.04.2015 року погодило застосування процедури податкового компромісу.
Платіжними дорученнями № 4229 від 10.04.2015 року та № 4228 від 10.04.2015 року позивачем було сплачено суму занижених податкових зобов'язань до бюджету.
Рішенням відповідача № 7967/6/99-99-10-01-02-25 від 16.04.2015 року за результатами розгляду повторної скарги ТОВ ВТП «Агропереробка» скаргу було розглянуто по суті повністю та залишено її без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 8 підрозділу 9 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
Відповідно до пункту 3.13 затверджених наказом Державної фіскальної служби від 17 січня 2015 року N 13 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу передбачено, що у разі подання заяви про компроміс по ППР під час процедури адміністративного оскарження платник податків одночасно з поданням такої заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу. Досягнення податкового компромісу на стадії адміністративного оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду (в цілому чи в частині) на підставі пункту 56.11 статті 56 Кодексу.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вказаних норм, не прийняв рішень про залишення скарг без розгляду, а розглянув їх по суті, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає позовні вимоги про скасування рішень про результати розгляду скарг такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.07.2016 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Шелест С.Б.