Головуючий у 1 інстанції - Скрипниченко Т.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
13 липня 2016 року справа № 263/7875/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року у справі № 263/7875/15-а (головуючий у І інстанції Скрипниченко Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області, начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області ОСОБА_3 про скасування рішень та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій посадових осіб протиправними,-
До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області (далі - відповідач 1), начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області ОСОБА_3 (далі - відповідач 2) про скасування рішень та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій посадових осіб протиправними (а.с. 1-3).
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року позов було задоволено частково (а.с. 218-223), внаслідок чого: визнано дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі у відмові ОСОБА_2 фінансування витрат на лікарські засоби і вироби медичного призначення протиправними; стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 234-236).
Відповідачем 1 також було подано апеляційну скаргу. Вважають постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 238-242).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 10 зазначеного Закону Фонд зобов'язаний: забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; вживати заходів щодо раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку; вести облік і звітність щодо страхових коштів та інше.
Вимогами ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що застраховані особи мають право на: безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз'яснення з питань соціального страхування; отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; послуги медичної реабілітації; послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.
Застраховані особи зобов'язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону; своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг; знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації; у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування; дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.
Організація лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення здійснюється на підставі Положення, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 № 18 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2010 за № 489/17784.
Відповідно до п. 3 зазначеного Положення фінансування витрат на лікування, медичну реабілітацію потерпілих здійснюється виконавчою дирекцією Фонду шляхом відшкодування відповідно до укладених договорів із закладом охорони здоров'я за рахунок коштів Фонду в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду на ці цілі та відповідно до п.4 у разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду потерпілим.
Таким чином на дирекцією Фонду покладено обов'язки відшкодування витрат на лікування, медичну реабілітацію потерпілих за рахунок страхових коштів та контроль за використанням коштів.
Відповідно до договору від 01.02.2012 між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі та ТОВ «Донбаська фармацевтична компанія» передбачено забезпечення потерпілих на виробництві лікарськими засобами. Розділ 10 договору передбачає автоматичне продовження договору у випадку не сповіщення сторонами про розрив договору за 5 календарних днів до завершення строку дії договору. Відомості про розірвання зазначеного договору не надавалися, отже зазначений договір продовжував дію під час звернення позивача до відповідача з питання надання йому ліків.
Згідно акту від 24.02.1986 розслідування випадку травмування колишнього працівника відділу технічної інформації заводу «Тяжмаш» ОСОБА_2, комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок пов'язаний з роботою. За висновком МСЕК від 01.03.20103 ступінь втрати професійної працездатності складає 100% у зв'язку із трудовим каліцтвом.
Отже позивач має право на отримання відшкодування витрат на лікування, як особа яка потребує реабілітації потерпілого за рахунок страхових коштів.
14.05.2015 року ОСОБА_2 звернувся до відділення Фонду з довідкою ЛКК від 12.05.2015 для отримання виробів медичного призначення. Опрацьовуючи цю довідку працівником відділу з медичного обслуговування було виявлено невідповідність виписаної у довідці ЛКК від 12.05.2015 - кількості систем для інфузій та призначених медикаментів. Було з'ясовано, що сталася помилка (виписано 25 штук систем для інфузій замість 5). ОСОБА_2 було повідомлено, що відділення Фонду не має ніякої змоги погодити довідку ЛКК від 12.05.2015 № 92/11 до з'ясування підстав щодо кількості необхідних препаратів.
Не дочекавшись оформлення гарантійного листа на обстеження, яке було призначено ОСОБА_2 тією ж довідкою, він пішов без будь-яких пояснень з приміщення відділення Фонду не дочекавшись відповіді.
Виходячи з зазначеного відділенням було складено акт від 14.05.2015 відмови від фінансування витрат на лікарські засоби і вироби медичного призначення.
Відділенням Фонду замовленим листом повернуто ОСОБА_2 довідку ЛКК від 12.05.2015 № 92/11 для опрацювання та приведення її до відповідної кількості виробів медичного призначення, які вказані у цій довідці, з медичною документацією, а саме протоколом ЛКК ЦПМСД № 3 м. Маріуполя та амбулаторною карткою, які були заповнені медичними працівниками вищевказаного закладу.
Тільки 09.06.2015 ОСОБА_2 надав оновлений висновок ЛКК № 110 від 08.06.2015, за яким йому було надано згоду на отримання зазначених лікарських засобів в аптеці.
Колегія суддів зазначає, що на сьогоднішній час медична актуальність питання щодо задоволення вимог в отриманні лікарських засобів та виробів медичного призначення за довідкою ЛКК № 92/11 від 12.05.2015 відсутня, оскільки за стандартами лікування потерпілого на виробництві ОСОБА_2 пройшов лікування та надання відповідних препаратів за наступною довідкою ЛКК № 110 від 08.06.2015, яка відміняє існування попередньої довідки та необхідність її (попереднього) застосування.
Крім того, як вбачається з листа КЗ «ЦПМСД № 3 м. Маріуполя» (а.с. 54), з 35 одиниць медичних препаратів, придбаних позивачем, лише 1 препарат (фізичний розчин) виписувався та призначався ОСОБА_4, всі інші медичні препарати у кількості 34 одиниць, зазначені у чеках, лікарями КЗ «ЦПМСД № 3 м. Маріуполя» позивачу не призначалися.
Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем не було порушено права позивача щодо отримання необхідних ліків та медичних виробів для його лікування.
Щодо відшкодування моральної шкоди колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують погане самопочуття позивача 14.05.2015 та відсутні свідки цієї події, крім того у справі відсутня інформація про виклики швидкої медичної допомоги щодо поганого самопочуття позивача у вказаний період.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно частково задоволено позов.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року у справі № 263/7875/15-а - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року у справі № 263/7875/15-а - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2016 року у справі № 263/7875/15-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області, начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області ОСОБА_3 про скасування рішень та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання дій посадових осіб протиправними - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_5