01 липня 2016 рокусправа № 805/136/16-а(ЗП/808/4/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Туркіної Л.П. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу від 06.11.2015 № 89 о/с про звільнення з посади, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 06.11.2015 по день набрання постановою законної сили, стягнення матеріальної компенсації за несвоєчасний розрахунок заборгованості, стягнення грошових коштів в сумі 30000грн. в якості компенсації за спричинену моральну шкоду,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу від 06.11.2015 № 89 о/с про звільнення з посади, поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 06.11.2015 по день набрання постановою законної сили, стягнення матеріальної компенсації за несвоєчасний розрахунок заборгованості, стягнення грошових коштів в сумі 30000грн. в якості компенсації за спричинену моральну шкоду. Проте ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. справу було передано до Запорізького окружного адміністративного суду для розгляду по суті.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2016 р. справу було передано за територіальною підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Не погодившись з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, позивач (ОСОБА_1) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2016 р. та справу направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.
Дослідивши доводи, викладені у апеляційних скаргах, матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
В оскаржуваній ухвалі про передачу справи від 15.03.2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом визначено територіальну підсудність даної справи Донецькому окружному адміністративному суду, оскільки позивач та відповідач зареєстровані на території Донецької області. Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що відсутність у Донецького окружного адміністративного суду спеціального дозволу на проведення діяльності, пов'язаної з державною таємницею, не є підставою для передачі зазначеної адміністративної справи відповідно до ст. 22 КАС України до іншого суду. Також, суд першої інстанції зазначає про відсутність в матеріалах справи документів з обмеженим доступом у зв'язку з чим дана справа була розподілена в Запорізькому окружному адміністративному суді без врахування спеціалізації суддів, яким було надано допуск та доступ до роботи з документами, що містять державну таємницю.
З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись у зв'язку з наступним.
Згідно ч. 8 ст. 22 КАС України передбачено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції не дотримався даної норми, чим допустив порушення норми процесуального закону.
Для того щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду адміністративних справ з боку судів, на яких лежить обов'язок правильно застосувати правила про підсудність, вищевказана норма встановлює правило про недопустимість суперечок між судами про підсудність.
Недопустимість суперечок про підсудність означає, що суд, якому передана справа, не має права відмовити у прийнятті надісланого до нього справи з дотриманням правил про підсудність. Якщо суд вважає, що справа надіслана йому з порушенням закону або необґрунтовано, він може повідомити про це вищестоящий суд. Таке повідомлення може бути здійснено у формі постановлення окремої ухвали, надіслання подання чи доповідної записки.
Керуючись ч. 8 ст. 22, п.1 ч. 1 ст. 199, ст. 202, 204 -206 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року - скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: В.Є. Чередниченко