13.07.2016 року Справа № 904/352/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання: Однорог О.В.,
представники сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №ББУ/ПУ268/ГК/15 від 18.12.2015р., представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 904/352/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектсервісбуд", м.Дніпропетровськ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 11 405 грн. 85 коп.,
В січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектсервісбуд" (надалі - ТОВ "Проектсервісбуд") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля") на свою користь 7 422 грн. заборгованості, 3 983 грн. 85 коп. пені та понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі №904/352/16 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково; з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ТОВ "Проектсервісбуд" стягнуто 7 422 грн. заборгованості, 1 414 грн. 23 коп. пені та 1 378 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт вказує, що загальна сума договору, що є підставою пред'явленного позову, становить 7 992 грн.; місцевим господарським судом встановлено, що позивачем виконано робіт за договором на суму 16 998 грн., що перевищує договірну суму робіт; відповідач станом на 16.04.2015 року повністю з позивачем розрахувався за договором, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Між ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та ТОВ "Проектсервісбуд" (виконавець) укладено договір №14-24/27-ПД від 05.06.2014 року (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується на власний ризик, власними силами і засобами виконати роботи з технічного обслуговування кондиціонерів (надалі - обладнання), змонтованих до 31.12.2014 року і встановлених у приміщеннях філії „ЦОФ Павлоградська” ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля”, а замовник зобов'язується приймати виконані роботи та їх сплатити.
Загальна вартість робіт за договором складає 7 992 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 332 грн.(п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору при необхідності ремонту або виконання додаткових робіт, об'єм робіт по сервісному обслуговуванню обладнання, строки виконання робіт, а також перелік замінних комплектуючих, вузлів, що потребують ремонту та т.ін. визначається сторонами у кожному окремому випадку шляхом оформлення додатку/додаткової угоди до договору на основі дефектного акта.
Згідно п. 2.6 договору вартість ремонтних робіт визначена сторонами у додатку №2 до договору.
Відповідно до п. 2.7 договору по закінченню виконання робіт, передбачених договором, замовник зобов'язаний оглянути виконану виконавцем роботу і за відсутності зауважень прийняти їх шляхом підписання наданого виконавцем акту приймання робіт.
На виконання умов договору позивачем виконано роботи на загальну суму 16 998 грн., що підтверджується актами надання послуг від 18.06.2014 року №161 на суму 4 788 грн.; від 17.07.2014 року №214 на суму 4 788 грн.; від 11.08.2014 року №272 на суму 4 734 грн.; від 11.09.2014 року №312 на суму 1 848 грн.; від 14.10.2014 року №328 на суму 840 грн.
Колегія судів не приймає до уваги заперечень апелянта стосовно виконання позивачем робіт за актами надання послуг від 11.08.2014 року №272 на суму 4 734 грн., від 11.09.2014 року №312 на суму 1 848 грн. та від 14.10.2014 року №328 на суму 840 грн. поза межами договору, оскільки:
- умовами укладеного між сторонами договору передбачена можливість збільшення загальної вартості робіт;
- в додатку 2 до договору містяться вид робіт та їх ціна в залежності від конкретно виникаючої необхідності для проведення ремонту кондиционерів;
- акти надання послуг від 11.08.2014 року №272 на суму 4 734 грн., від 11.09.2014 року №312 на суму 1 848 грн. та від 14.10.2014 року №328 на суму 840 грн. містять посилання на договір, підписані представниками відповідача та скріплені печаткою Філії „Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська” ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля";
- акти від 18.06.2014 року №161, від 17.07.2014 року №214, від 11.08.2014 року №272, від 11.09.2014 року №312 та від 14.10.2014 року №328 на загальну суму 16 998 грн., надані позивачем, відображені в бухгалтерському обліку відповідача, а податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується довідкою від 22.03.2016 року №268, підписаною директором та головним спеціалістом з обліку та звітності Філії „Центральна збагачувальна фабрика Павлоградська” ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
Таким чином, не зважаючи на те, що додаткових угод стосовно збільшення вартості робіт по договору сторонами не укладалось (відповідних доказів суду не подано), оцінивши подані докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт на загальну суму 16 998 грн. за договором , в тому числі за спірними актами надання послуг.
Згідно п. 4.4 договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 90 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт та виставленого рахунку.
Факт отримання рахунків на оплату виконаних робіт, копії яких додані позивачем до позовної заяви, відповідач не заперечує.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем частково оплачено роботи, виконані за актами від 18.06.2014 року №161 та від 17.07.2014 року №214, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.11.2014 року №318590 на суму 4 788 грн. та від 16.04.2015 року №345705 на суму 4 788 грн.
Отже, відповідач повинен був оплатити роботи, виконані за актом надання послуг від 11.08.2014 року №272 на суму 4 734 грн. до 10.11.2014 року (включно), за актом надання послуг від 11.09.2014 року №312 на суму 1 848 грн.- до 10.12.2014 року (включно) та за актом надання послуг від 14.10.2014 року №328 на суму 840 грн. - до 12.01.2015 року (включно).
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 422 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.4 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Позивачем пред'явлено до стягнення пені в сумі 3 983 грн. 85 коп., що нарахована за період: з 01.01.2015 року по 01.02.2016 року.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, після перерахунку підлягає стягненню пеня в сумі 1 414 грн. 23 коп. (з 01.01.2015 року по 12.07.2015 року), в тому числі за актом надання послуг від 11.08.2014 року - 791 грн. 42 коп. (з 01.01.2015 року по 10.05.2015 року), за актом надання послуг від 11.09.2014 року №312 - 403 грн. 12 коп. (з 01.01.2015 року по 10.06.2015 року), а за актом надання послуг від 14.10.2014 року №358 - 219 грн. 69 коп. (з 13.01.2015 року по 12.07.2015 року).
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 904/352/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Герасименко
(Повний текст постанови складено 14.07.2016 року)