04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" липня 2016 р. Справа№ 910/158/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Сухового В.Г.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року
у справі № 910/158/16 (суддя - Смірнова Ю.М.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія»
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно
за участю представників сторін:
від позивача: Літвінов О.А., довіреність №7 від 21.01.2016 року, Харченко Р.І., довіреність №36 від 07.08.2015 року
від відповідача: не з'явились
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» (відповідач у справі) про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно - налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» №3862 від 20.07.2007 та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» повернути позивачу цілісний майновий комплекс Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія», у відповідності з переліком майна, визначеним актом приймання-передачі орендованого майна від 20.07.2007.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу №3862 від 20.07.2007, а саме на порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати у визначеному договором порядку та розмірі, що, на думку Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, відповідно до ст. 651, 782 ЦК України, с. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умов договору є підставою для розірвання договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди цілісного комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомнуекологія» №3862 від 20.07.2007 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву цілісний майновий комплекс Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія», у відповідності з переліком майна, визначеним актом приймання-передачі орендованого майна від 20.07.2007 року.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення відповідачем умов договору та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо оплати орендних платежів, що є підставою для розірвання договору оренди цілісного комплексу та повернення його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія», 31.05.2016 року подав апеляційну скаргу (вх. № 06-29.2/3472 від 31.05.2016 року), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі №910/158/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом не враховано існування між сторонами спору щодо розміру орендної плати за договором, що, на думку апелянта, має істотне значення для даної справи, а тому вважає, що рішення суду прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі №910/158/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Суховий В.Г.. Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 06.07.2016 року.
У судовому засіданні 06.07.2016 року Київським апеляційним господарським судом оголошувалась перерва до 13.07.2016 року.
У судовому засіданні 13.07.2016 року представники позивача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі №910/158/16 залишити без змін.
Представники апелянта у судове засідання 13.07.2016 року не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 06.07.2016 року.
До початку судового засідання 13.07.2016 року від відповідача надійшло клопотання (вх. №09-11/14384/16) про відкладення розгляду справи, оскільки уповноважений представник апелянта братиме участь в іншому судовому засіданні.
Дослідивши подане клопотання апелянта, колегія суддів відхиляє його з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.
Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суддя вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.
Колегія суддів зазначає, що хоча в обґрунтування поданого клопотання про відкладення розгляду справи відповідач посилається на участь свого представника в розгляді іншої справи, однак відповідно до ст. 28 ГПК України ТОВ «НВП «Київкомунекологія» могло уповноважити іншого представника (в тому числі і серед своїх працівників) для участі у розгляді даної справи. Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні, а відтак апелянт мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.
Зважаючи на заперечення позивача про відкладення розгляду справи, закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України строків розгляду апеляційної скарги, а також, те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників апелянта.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
20.07.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди №3862 цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» (в редакції договору №1 від 03.06.2008 про внесення змін до договору оренди № 3862 від 20.07.2007 а.с. 21-23, 42) (договір) у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а. Склад і вартість майна, що передано в оренду, визначено відповідно до акту оцінки, зведеного акту інвентаризації, протоколу засідання комісії з оцінки та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.06.2007 і становить: первісна вартість основних засобів - 11949543,93 грн., в тому числі первісна вартість нематеріальних активів - 5437,46 грн., залишкова вартість основних засобів - 6359747,30 грн., в т.ч. залишкова вартість нематеріальних активів - 5346,85 грн.
Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості передаються орендареві на підставі кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього договору. Оборотні активи вартістю 62956,16 грн. викуповується орендарем на підставі договору купівлі продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору (п.1.2 договору).
Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства.
Як визначено, п. 3.1.-3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - червень 2007 року - 26498,95 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2007 року - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.
Орендна плата перераховується до державного бюджету до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.3).
Пунктами 5.2., 5.6. договору визначено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету, подавати орендодавцеві оригінали платіжних доручень з відміткою банку про перерахування орендної плати до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.
Договір, відповідно до п. 10.1. договору, укладено строком на 10 (десять) років, та діє з 20.07.2007 до 20.07.2017 включно.
У п. 10.8. договору сторонами погоджено, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, серед іншого, якщо орендар систематично (більше трьох разів) порушує терміни здійснення будь-яких платежів, у т.ч. пені за цим договором та не надає платіжні доручення до регіонального відділення.
Матеріалами справи підтверджеється, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування необоротні активи цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а, склад і вартість яких визначено відповідно до акту оцінки вартості майна, складеного станом на 30.06.2007 та затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, наказом № 235 від 20.07.2007, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 20.07.2007 (а.с. 24), який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх. При цьому, первісна вартість основних засобів становить 11949543,93 грн., в тому числі первісна вартість нематеріальних активів - 5437,46 грн., залишкова вартість основних засобів - 6359747,30 грн., в тому числі залишкова вартість нематеріальних активів - 5346, 85 грн.
Укладеним 20.10.2011 між сторонами договором № 3862/02 (а.с. 43) про внесення змін і доповнень до договору оренди № 3862 від 20.07.2007 сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 961 від 14.09.2011, і становить за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року - 92588,75 грн.; орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2011 року - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (серпень) на індекс інфляції за вересень 2011 року.
Місцевим господарським судом досліджено, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2510/15-г від 12.06.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 за позовом заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» зокрема стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг по договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно - налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» №3862 від 20.07.2007 в сумі 845317,26 грн., пеню в сумі 51948,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 86125,63 грн., провадження у справі в частині стягнення 45000,00 грн. основного боргу припинено. При цьому, у вищевказаному рішенні встановлено, що за орендарем - ТОВ «НВП «Київкомунекологія» перед орендодавцем обліковувалась непогашена заборгованість по орендній платі за період з травня 2014 р. по квітень 2015 р., що становила 890317,26 грн.
Вищенаведений факт, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає таким, що не підлягає повторному доказуванню, оскільки згідно ч. 3 ст.35 ГПК України є преюдиціально встановленим рішенням господарського суду від 12.06.2015 року, яке набрало законної сили та в якому брали участь тіж самі особи, що і у справі, яка розглядається.
У зв'язку з існуванням у відповідача заборгованості по орендній платі більше, ніж за три місяці, 19.10.2015 позивачем на адресу відповідача була надіслана пропозиція про дострокове розірвання договору оренди (а.с. 18), яка залишена відповідачем без відповіді, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
Колегія суддів зазначає, що за своїм змістом та своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як передбачено ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).
Відповідно до п.10.8 договору, сторонами погоджено, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше трьох разів) порушує терміни здійснення будь-яких платежів, у т.ч. пені за цим договором та не надає платіжні доручення до регіонального відділення.
Як уже зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2510/15-г від 12.06.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015, та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2015 встановлено систематичне (більше 3-х разів) невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди та виникнення у нього заборгованості перед позивачем за період з травня 2014 року по квітень 2015 року.
Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Водночас оскільки власником майна (згідно п. 2.2. договору ) є держава, то на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з частиною третьою статті 26 якого, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.05.2012 року №3-26гс12).
При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» надано роз'яснення, що погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем про розірвання договору не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, що окрім того також узгоджено самими сторонами у п. 10.8. договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також відхиляє твердження апелянта, про те, що судом при прийнятті рішення про розірвання спірного договору не враховано існування між сторонами спору про розмір орендної плати (зокрема щодо перегляду розміру орендної плати), що, на думку скаржника, має істотне значення для правильного вирішення спору, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи в Господарському суді міста Києва перебувала справа №910/3093/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зобов'язання вчинити дії, а саме примусити Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву переглянути розмір орендної плати за договором №3862 від 20.07.2007 року, за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» відмовлено повністю (доказів оскарження в апеляційному порядку сторонами не надано). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство, так само як і умови договору пов'язують виникнення у орендодавця права на розірвання договору з фактом істотного порушення іншою стороною умов договору, в даному випадку порушення зобов'язання щодо оплати орендних платежів за користування державним майном, факт вчинення якого встановлено рішенням суду у справі №910/2510/15-г, яке набрало законної сили та яким з відповідача стягнуто заборгованість з орендних платежів. А тому звернення відповідача до суду у 2016 році з вимогою про перегляд орендної плати, не може спростувати встановлені рішенням суду у попередній справі обставини щодо порушення відповідачем порядку та строків оплати орендних платежів.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно - налагоджувальних робіт «Київкомунекологія» №3862 від 20.07.2007, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву є доведеними належними доказами та відповідачем не спростовані, а тому згідно ст. 651, ст. 782 ЦК України, ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вимога про розірвання спірного договору підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок повернення майна закріплено у ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та обумовлено сторонами у п. 5.7 договору, згіно якого орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути за згодою орендодавця уповноваженому органу, який здійснює управління державним підприємством (або його правонаступнику), орендоване майно підприємства у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або частини) орендованого майна підприємства з вини орендаря.
Беручи до уваги наведене, оскільки порушення орендарем, Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія», умов договору оренди є достатньою правовою підставою для розірвання спірного договору, Господарським судом міста Києва правомірно задоволено позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву цілісний майновий комплекс Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт «Київкомунекологія», у відповідності з переліком майна, визначеним актом приймання-передачі орендованого майна від 20.07.2007.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 у справі №910/158/16 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Київкомунекологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі №910/158/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року у справі №910/158/16 залишити без змін.
3. Справу №910/158/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді В.Г. Суховий
А.О. Мальченко