05 липня 2016 року Справа № 915/569/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: ОСОБА_2 - дов. №22 від 27.01.2016 (приймає участь у режимі відеоконференції),
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: 1936 окремого загону механізації 26 об'єднаного загону державної спеціальної служби транспорту (50083, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Івана Сірка, 80),
до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми “Кальтаір”
(54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 43),
про: стягнення пені за Договором №03/01 від 03.01.2014 про надання послуг технікою у розмірі 36428,16 грн.
Згідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог вих.№181 від 02.06.2016: стягнення пені за Договором №03/01 від 03.01.2014 про надання послуг технікою у розмірі 37191,54 грн.,-
16.05.2016 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми “Кальтаір” суму пені за Договором №03/01 від 03.01.2014 про надання послуг технікою у розмірі 36428,16 грн.
06.06.2016 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих.№181 від 02.06.2016, в якій він просить стягнути з відповідача пеню за Договором №03/01 від 03.01.2014 про надання послуг технікою у розмірі 37191,54 грн. (а.с.64-65).
Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві вих.№181 від 02.06.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору №03/01 ним надано послуги відповідачу, що підтверджується актами наданих послуг, які належним чином підписані сторонами. Відповідач впродовж терміну дії договору оплату за виконанні роботи по актам наданих послуг від 30.04.2014, 30.05.2014, 27.06.2014, 31.07.2014, 29.08.2014 та 19.09.2014 здійснював з простроченням 10-ти денного терміну, позивачем на підставі п.7.2 Договору №03/01 нарахована пені за кожен день прострочення включаючи день оплати. Станом на 08.06.2015 сума несплаченої пені за прострочення 10-ти денного терміну оплати складає 36428,16 грн. за період 11.05.2014 по 08.06.2015.
Відповідач у відзиві (а.с.71-73) проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в позові у зв'язку з пропуском позовної давності.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, у заяві про збільшення розміру позовних вимог та у відзиві на позов.
07.06.2016 судом оголошено перерву у відповідності до ст.77 ГПК України до 05.07.2016.
У судовому засіданні 05.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
03.01.2014 між сторонами було укладено Договір №03/01 надання послуг технікою (надалі - Договір №03/01) (а.с.9-11), за умовами якого виконавець (позивач у справі) надає замовнику (відповідач у справі) послуги технікою: маневровий тепловоз ТЕМ-2, заводський №6483 - 1од., а останній бере на себе зобов'язання своєчасно прийняти і оплатити послуги надані технікою (відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору №03/01).
Згідно п.2.1 Договору №03/01, вартість послуг без врахування вартості паливо-мастильних матеріалів становить: маневровий тепловоз ТЕМ-2 №6483 - 283746,68 грн. в т.ч. ПДВ - 47291,11 грн. Зазначена ціна є мінімальною та може коригуватися сторонами шляхом підписання актів виконаних робіт.
Відповідно до п.4.1 Договору №03/01, сторони узгодили, що розрахунки між ними здійснюються у безготівковій формі (банківськими переказами) в національній валюті України шляхом переказу відповідних коштів на розрахунковий рахунок зазначений у цьому Договорі. Замовник здійснює платежі за надані послуги на підставі Актів наданих послуг підписаними уповноваженими представниками сторін. Акти наданих послуг готує виконавець і надає для підписання представнику замовника, у строк не пізніше останнього дня звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє відповідність Акту наданих послуг фактично наданим послугам та підписує їх. Оплата виконаних робіт здійснюється у 10-ти денний термін після підписання Акту наданих послуг. Несвоєчасне підписання Акту, а також необґрунтована претензія щодо достовірності кількості наданих послуг прирівнюється до їх несвоєчасної оплати і призводить до відповідальності згідно п.7.2 Договору.
З матеріалів справи, вбачається, що на виконання умов Договору №03/01 від 03.01.2014, позивач надав послуги, а відповідач прийняв та оплатив їх на підставі підписаних обома сторонами актів прийому-здачі робіт (наданих послуг) №4 від 30.04.2014 за квітень 2014 року, №5 від 30.05.2014 за травень 2014 року, №6 від 27.06.2014 за червень 2014 року, №7 від 31.07.2014 за липень 2014 року, №8 від 29.08.2014 за серпень 2014 року та №9 від 19.09.2014 за вересень 2014 року та виставлених позивачем рахунків №29 від 30.04.2014, №38 від 30.05.2014, №51 від 27.06.2014, №65 від 31.07.2014, №77 від 29.08.2014 та №81 від 19.09.2014, а також надано банківські виписки про сплату вищезазначених рахунків відповідачем (а.с. 21-39).
За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків є сплата неустойки.
Пунктом 7.2 Договору №03/01 сторонами обумовлено, за несвоєчасну оплату, а також за затримку приймання послуг відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період коли сплачується пеня, від несплаченої суми (вартості неприйнятих послуг) за кожен день прострочення включаючи день оплати.
Позивачем нарахована пеня у сумі 37191,54 грн. за період з 11.05.2014 по 08.06.2015, при цьому, розрахунок пені ним здійснено із застосуванням ставки пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а не подвійної облікової ставки НБУ, як зазначено в п.7.2 Договору №03/01.
Крім того, нарахування пені здійснено позивачем з порушенням приписів ч.6 ст.232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, судом розрахунок пені уточнено та визначено, що правомірним є нарахування пені за період з 11.05.2014 по 29.03.2015 у сумі 5272,49 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258, ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки встановлений річний строк позовної давності, який обчислюється від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів”, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ч.4. ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.
Відповідачем заявлено суду про застосування строку позовної давності..
Судом встановлено, що останньою датою, до якої відповідач мав здійснити оплату за надані послуги (акт №9 від 19.09.2014) є 29.09.2014; позов подано до суду 16.05.2016. Таким чином, річний строк позовної давності для стягнення пені за період з 11.05.2014 по 29.03.2015 позивачем пропущено.
За вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності та відсутністю наведених позивачем поважних причин її пропуску.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 11 липня 2016 року.
Суддя М.В.Мавродієва