Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"14" липня 2016 р. Справа № 911/2193/16
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» філія «Центр
транспортної логістики», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росер», Київська обл., м. Біла
Церква
про стягнення 1279098,70 грн. та повернення майна
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують надсилання поштовим зв'язком відповідачу актів наданих послуг № 1 від 31.01.2015 р., № 10 від 31.10.2015 р., № 12 від 31.12.2015 р., № 1 від 31.01.2016 р., № 2 від 29.02.2016 р., № 3 від 31.03.2016 р., № 4 від 30.04.2016 р., № 5 від 31.05.2016 р.
Відповідно до абзацу 5 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 закону України “Про судовий збір” підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013 р.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового та одну вимогу майнового характеру.
Згідно платіжного доручення №1565 від 07.07.2016 р. позивачем сплачено судовий збір у сумі 20564,47 грн., що не відповідає вищевказаним приписам закону, оскільки повинен бути сплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру - в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а саме 1378,00 грн., та за вимогу майнового характеру - 1,5% ціни позову, а саме 19186,48. Всього судовий збір повинен складати 20564,48. Позивачем не доплачено 0,01 грн. судового збору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем до позовної заяви додано тільки опис вкладення у цінний лист від 17.06.2016р.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Отже, зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.
Таким чином, тільки опис вкладення у цінний лист від 17.06.2016р. не може бути належним доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки до нього не додано розрахункового документу, що підтверджує надання послуги з пересилання.
Належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є чек (квитанція) з описом вкладення у цінний лист.
Крім того, позивачем до позовної заяви додано копію претензії № 15/126 від 31.03.2015 р. Проте, як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 17.06.2016 р., який доданий до позовної заяви як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем було надіслано відповідачу копію претензії № 15/419 від 13.11.2015 р.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів не залежить від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи.
Суддя О.О. Рябцева