12.07.16р. Справа № 904/3831/16
За позовом Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 3332,29 грн
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: головний спеціаліст Скляр Н.М., довіреність №2469 від 24.06.2016;
від відповідача: не з'явився;
від 3-ї особи: не з'явився.
Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій заявило вимогу про стягнення заборгованості у сумі 3 332,29 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 25/33, укладеного між сторонами 01.10.2014.
Ухвалою суду 19.05.2016 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Парковка та реклама".
08.06.2016 від 3-ї особи надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено клопотання розглянути справу без участі свого представника та вказано про підтримку заявленого позову.
Відповідач участь свого повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив та витребуваних судом документів не надав, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Від відповідача повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень до господарського суду Дніпропетровської області з відміткою про закінчення терміну їх зберігання.
З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.
Аналогічна позиція викладена у п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
При цьому, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:.
01 жовтня 2014 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської Ради Дніпропетровської області, як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 25/33, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, нежиле приміщення загальною площею 60,3 м2, вбудоване в 1-й поверх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 для використання під розміщення торгівлі продовольчими товарами, балансоутримувачем якого є Управління комунальної власності міста виконкому міської ради.
Дія договору встановлена з 01.10.2014 по 31.08.2017 включно (п. 11.1. договору).
Відповідно до Наказу Управління комунальної власності Криворізької міської ради № 4 від 01.04.2009р. визначено обслуговуючим комунальним підприємством комунального майна, яка перебуває на балансовому обліку управлінь комунальної власності міста та житлово-комунального господарства виконкому міськради - Комунальне підприємство "Парковка та Реклама".
Згідно п. 2.2. договору вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін з КП "Парковка та реклама".
Пунктом 2.3. договору, встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю в 5-ти денний термін.
Відповідно до п. 4.1. договору, за користування об'єктом орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату у розмірі 18% від незалежної вартості об'єкту оренди, яка відповідно до розрахунку складає 981,92 грн. (базова) без ПДВ. Орендна плата перераховується на спеціальний рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць починаючи з листопада місяця. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.
Пунктом 4.5. договору, встановлено, що оплаті підлягає весь період строкового користування орендарем об'єктом оренди від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення об'єкта оренди орендодавцю по акту.
Нерухоме майно передане відповідачу згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 05.10.2014.
За актом прийому-передачі від 06.11.2015 відповідач повернув КП "Парковка та реклама" нежиле приміщення площею 60,3 м2.
Позивач зазначає, що на теперішній час заборгованість відповідача по орендній платі не погашена і складає 2888,19 грн за період прострочки з грудня 2014 року по вересень 2015 року. Розмір заборгованості відповідача також підтверджується розрахунком Комунального підприємства "Парковка та реклама".
Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом п.4.7 договору сторони дійшли згоди про те, що за порушення встановлених договором термінів оплати, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого зобов'язання за кожний затримки.
Перевіривши розрахунок пені за загальний період з 21.01.2015 по 20.07.2015 за кожним періодом виникнення зобов'язань окремо на загальну суму 444,10 грн, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обгрунтованість.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Під час розгляду цієї справи заява про застосування позовної давності не подана, тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене позов слід визнати обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі в суму 1378,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1; код ЄДРПОУ 25522449 борг в сумі 2888,19 грн, 444,10 грн пені та 1378,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати позивачу наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 14.07.2016.
Суддя В.Д. Воронько