Постанова від 11.07.2016 по справі 906/72/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Справа № 906/72/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.,

суддівКролевець О.А.,

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"

на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 (головуючий суддя Філіпова Т.Л., судді Бучинська Г.Б., Мельник О.В.)

у справі№ 906/72/16 Господарського суду Житомирської області

за позовомЮридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"

до1. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", 2. Публічного акціонерного товариства "Бердичівська фабрика одягу"

провизнання права компанії на зарахування контрольного пакету акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу",

за участю представників

позивачаМороз Д.А.,

відповідача-1не з'явились,

відповідача-2не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі №906/72/16 відмовлено Юридичній особі Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" у задоволенні клопотання про відстрочення та звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.012016 у справі № 906/72/16 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з несплатою судового збору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.01.2016 відмовлено Юридичній особі Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" з доданими до неї документами повернуто позивачу без розгляду.

22.03.2016 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited", відповідно до якої скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.01.2016 у справі № 906/72/16 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 29.01.2016, а також заявлено клопотання про відстрочення та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 29.01.2016. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник, зокрема, посилався на те, що майновий стан компанії "Vuldi (UK) Limited" після її умовного, за судовим рішенням, відновлення в реєстрі компаній Великої Британії, є сталою величиною з моменту попереднього припинення компанії "Vuldi (UK) Limited" до її повної ліквідації відповідно до рішення компетентного суду Великої Британії від 24.03.2011.

Апеляційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення та звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що скаржник, навівши доводи про майновий стан компанії, які на його думку, перешкоджають сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, не подав жодних доказів на підтвердження цих доводів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки несплата судового збору виключає можливість прийняття апеляційної скарги до провадження, апеляційний суд вирішив повернути апеляційну скаргу скаржнику без розгляду для оформлення її відповідно до приписів чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2016 становить 1.378,00 грн.

Як зазначалось вище, скаржником - Юридичною особою Великобританії компанією "Vuldi (UK) Limited" заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та звільнення компанії "Vuldi (UK) Limited" від його сплати. У вказаному клопотанні скаржник посилався, зокрема, на те, що у компанії немає будь-яких активів чи грошових коштів, які можна було б використати для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" не має права здійснювати будь-яку комерційну чи підприємницьку діяльність, крім дозволеної рішенням суду, що пов'язана з ліквідацією компанії. Також компанія не має відкритих розрахункових рахунків в установах банків.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву (в т.ч. апеляційну скаргу) заявнику.

Однак, не приймаючи до розгляду і повертаючи позовну заяву (в даному випадку апеляційну скаргу) заявнику, суд повинен повною мірою дослідити наявність чи відсутність підстав для такого повернення, а також надати належну оцінку доводам заявника про звільнення останнього від виконання наведених вище вимог процесуального законодавства (у даному випадку клопотанню позивача про звільнення від сплати судового збору).

Апеляційний суд, повертаючи без розгляду скаргу з підстав відсутності доказів сплати судового збору, не надав належної оцінки доводам скаржника про те, що юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" не має права здійснювати будь-яку комерційну чи підприємницьку діяльність, крім дозволеної рішенням суду, а також тому, що компанія не має відкритих розрахункових рахунків в установах банків. Крім того, як вбачається зі змісту спірної ухвали, апеляційний суд не надав сукупної належної оцінки не лише доводам скаржника щодо неможливості сплати судового збору, а й поданим на їх підтвердження доказам, в т. ч. з урахуванням можливості діяльності скаржника з урахуванням визначених судом обмежень. Посилаючись на відсутність таких доказів, апеляційний суд не визначив, які інші докази могли б підтвердити відповідні обставини.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції передчасно виходив з наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

В оскаржуваній ухвалі апеляційний суд також зазначив, що апеляційну скаргу подано із пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченим ст. 93 ГПК України. Однак заявлене скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги суд не розглянув у зв'язку із поверненням апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому апеляційний суд відзначив, що відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у п.п. 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу з мотивованим клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги.

У свою чергу колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 55 Конституції України передбачено кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, оскільки інших підстав для повернення апеляційної скарги судом не встановлено.

Також колегія суддів, враховуючи викладене вище, вважає за необхідне звільнити Юридичну особу Великобританії компанію "Vuldi (UK) Limited" від сплати судового збору у розмірі 1.378,00 грн. за подання даної касаційної скарги відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Юридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі №906/72/16 скасувати.

Справу передати до Рівненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Звільнити Юридичну особу Великобританії компанію "Vuldi (UK) Limited" від сплати судового збору у розмірі 1.378,00 грн. за подання даної касаційної скарги.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

суддіО.А. Кролевець

О.В. Попікова

Попередній документ
58950345
Наступний документ
58950347
Інформація про рішення:
№ рішення: 58950346
№ справи: 906/72/16
Дата рішення: 11.07.2016
Дата публікації: 15.07.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (19.03.2021)
Дата надходження: 21.01.2021
Предмет позову: про визнання права компанії на зарахування контрольного пакету акцій ПАТ "Бердичівська фабрика одягу"
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРОЛЕВЕЦЬ О А
МАЛАШЕНКОВА Т М
МАМАЛУЙ О О
РОЗІЗНАНА І В
суддя-доповідач:
КРОЛЕВЕЦЬ О А
МАЛАШЕНКОВА Т М
МАМАЛУЙ О О
РОЗІЗНАНА І В
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Угорська компанія "ZIGY Kereskedelmi Korlator Felelossegu Tarsasag"
Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
3-я особа без самостійних вимог на стороні позивача:
Підприємство "Валді-Україна"
3-я особа відповідача:
Угорська компанія ZIGY Kereskedelmi Korlator Felelossegu Tarsasag
Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
3-я особа позивача:
Підприємство "Валді-Україна"
відповідач (боржник):
ПАТ "Бердичівська фабрика одягу"
ПАТ "Креді Агріколь Банк"
Публічне акціонерне товариство "Бердичівська фабрика одягу"
Публічне акціонерне товариство (Акціонерне товариство) "Креді Агріколь Банк"
Публічне акціонерне товариство (Приватне акціонерне товариство) "Бердичівська фабрика одягу"
заявник апеляційної інстанції:
Юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"
заявник касаційної інстанції:
Юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"
Юридична особа Великобританії компанія «Vuldi (UK) Limited»
позивач (заявник):
Юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"
Юридична особа Великобританії компанія «Vuldi (UK) Limited»
представник скаржника:
Мороз Дмитро Анатолійович
суддя-учасник колегії:
ГРЯЗНОВ В В
ГУБЕНКО Н М
МЕЛЬНИК О В
СТРАТІЄНКО Л В
СТРАТІЄНКО Л В (ЗВІЛЬНЕНА)
ТКАЧ І В