11 липня 2016 року Справа № 803/947/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Н'юстар» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «Н'юстар» (далі - ПП «Н'юстар») звернулося в суд з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Головним управлінням ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) 24 березня 2016 року за №0000682206.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 10 березня 2016 року №78/03-20-14-06-08/38652611 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Н'юстар» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями». Перевіркою встановлено заниження митної вартості транспортних засобів на загальну суму 63 596 грн. 29 коп.
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо недостовірності відомостей вартості транспортних засобів, оскільки останні були розмитнені відповідно до митних декларацій, на підставі зовнішньоекономічного контракту за №2 від 9 вересня 2015 року, укладеного із фірмою «MAYROCK NORDIC L.P.» (Шотландія, Великобританія).
Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2016 року за №0000682206 про донарахування ПП «Н'юстар» грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в сумі 7 949 грн. 54 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 8 липня 2016 року пред'явленні позовні вимоги заперечив мотивуючи тим, що під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від митних органів ОСОБА_3, та документів, на підставі яких ПП «Н'юстар» здійснено митне оформлення транспортних засобів на Волинській митниці ДФС, встановлено, що при митному оформленні транспортних засобів їх вартісні показники в Україні були задекларовані недостовірно. Вартість транспортних засобів згідно рахунків/інвойсів значно нижча, ніж задекларована в країні відправлення - Литві до країни призначення - України.
Посилається на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, підтримав доводи, наведені у запереченнях. Просив в задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що в період з 15 січня 2016 року по 24 лютого 2016 року Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Н'юстар» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 10 березня 2016 року №78/03-20-14-06-08/38652611.
В акті перевірки зазначено, що Митним департаментом ОСОБА_3 на підставі Угоди між Урядом України і Урядом ОСОБА_3 про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах від 18 грудня 1995 року, яка набрала чинності 22 квітня 1996 року, для підтвердження факту ввезення в Україну та митного оформлення надано Державній фіскальній службі України документи щодо митного оформлення експорту до України транспортних засобів «Volkswagen Caddy» з номерами кузовів WV1ZZZ2KZ8X112059, WV1ZZZ2KZAX111685, WV1ZZZ2KZ6X017885.
Вказані транспортні засоби експортовано згідно експортних митних декларацій країни відправлення - ОСОБА_3 №14PL402010E0209774 від 7 серпня 2014 року, №14PL402010E0149050 від 18 червня 2014 року, №14PL402010E0148930 від 18 червня 2014 року, оформлених для вивезення в Україну.
В ході проведення аналізу електронних копій митних декларацій було встановлено факт оформлення ПП «Н'юстар» товарів:
- вантажний автомобіль б/у марки Volkswagen, модель Caddy, номер кузова НОМЕР_1, за кодом УКТЗЕД - НОМЕР_2 (ставка ввізного мита - 10%) за митною декларацією №205120000/2014/005823 від 8 серпня 2014 року;
- вантажний автомобіль б/у марки Volkswagen, модель Caddy, номер кузова НОМЕР_3, за кодом УКТЗЕД - НОМЕР_2 (ставка ввізного мита - 10%) за митною декларацією №205120000/2014/004358 від 4 липня 2014 року;
- вантажний автомобіль б/у марки Volkswagen, модель Caddy, номер кузова НОМЕР_4, за кодом УКТЗЕД - НОМЕР_2 (ставка ввізного мита - 10%) за митною декларацією №205120000/2014/003921 від 24 червня 2014 року.
Товар ввезено на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту за №2 від 9 вересня 2015 року, укладеного із фірмою «MAYROCK NORDIC L.P.» (Шотландія, Великобританія).
В графі 2 митних декларацій №205120000/2014/005823 від 8 серпня 2014 року, №205120000/2014/004358 від 4 липня 2014 року, №205120000/2014/003921 від 24 червня 2014 року заявлено відправником/експортером - фірму «Laybridge Solutions LLP», 372 Old Street Suite 1, London, ECIV 9LT, United Kingdom (GB), ABLV Bank, AS, Latvia, Riga, Elizabetes Str. 23, LV-1010 AIZKLV22, LV90AIZK0000010383755. Зазначена фірма вказана як відправник товару в інвойсах для оплати за товари українському покупцю - ПП «Н'юстар».
Під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від митних органів ОСОБА_3, та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС транспортних засобів «Volkswagen Caddy» з номерами кузовів WV1ZZZ2KZ8X112059, WV1ZZZ2KZAX111685, WV1ZZZ2KZ6X017885, встановлено заниження митної вартості вказаних транспортних засобів на загальну суму 63 596 грн. 29 коп., в тому числі:
- за митною декларацією №205120000/2014/005823 від 8 серпня 2014 року заявлена митна вартість транспортного засобу становить 48 946 грн. 74 коп., а згідно із експортною митною декларацією ОСОБА_3 №14PL402010E0209774 від 7 серпня 2014 року митна вартість товару становить 52 197 грн. Встановлено заниження митної вартості на суму 3 250 грн. 26 коп.;
- за митною декларацією №205120000/2014/004358 від 4 липня 2014 року заявлена митна вартість транспортного засобу становить 57 404 грн. 27 коп., а згідно із експортною митною декларацією ОСОБА_3 №14PL402010E0149050 від 18 червня 2014 року митна вартість товару становить 91 663 грн. 49 коп. Встановлено заниження митної вартості на суму 34 259 грн. 22 коп.;
- за митною декларацією №205120000/2014/003921 від 24 червня 2014 року заявлена митна вартість транспортного засобу становить 43 352 грн. 57 коп., а згідно із експортною митною декларацією ОСОБА_3 №14PL402010E0148930 від 18 червня 2014 року митна вартість товару становить 69 439 грн. 38 коп. Встановлено заниження митної вартості на суму 26 086 грн. 81 коп.
Згідно із даними експортних декларацій ОСОБА_3 (графа 8 «Отримувач») транспортні засоби були оформлені на покупців - громадян України, а не на фірму-відправника «Laybridge Solutions LLP».
В результаті порівняння та співставлення відомостей з митних декларацій, отриманих від уповноважених органів ОСОБА_3, що стосуються експорту транспортних засобів з території іноземної держави та митних декларацій типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформлених Волинською митницею ДФС встановлено повну ідентичність транспортних засобів.
Таким чином, в ході перевірки встановлено факт недостовірного декларування митної вартості при ввезені на митну територію України вказаних транспортних засобів за зазначеними митними деклараціями, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання по сплаті до бюджету митних платежів.
За наслідками перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2016 року за №0000682206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в сумі 7 949 грн. 54 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 6 359 грн. 63 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 589 грн. 91 коп., яке було оскаржене в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України від 1 червня 2016 року №11954/6/99-99-11-03-03-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 24 березня 2016 року за №0000682206 залишено без змін.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 345 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до частини четвертої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.
Згідно із статтею 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Згідно із частиною першою статті 354 Митного кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
На думку суду, отримані від уповноважених органів ОСОБА_3 документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, в силу приписів статті 352 Митного кодексу України правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом.
При вирішенні даного спору суд також в силу вимог частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правову позицію, викладену у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа №21-1724а15), відповідно до якої є правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі документів, отриманих від митних органів іноземної держави, з яких митний орган встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом.
Відтак, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки перевірки про факти недостовірного декларування вартісних показників транспортних засобів позивачем та факти заниження податкових зобов'язань.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, а тому ПП «Н'юстар» у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк
Постанова в повному обсязі складена 13 липня 2016 року.