м. Вінниця
12 липня 2016 р. Справа № 802/885/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Середюка М.А.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Мерс Транс” до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії
13.06.2016 року Приватне підприємство "Мерс Транс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.06.2016 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру № НОМЕР_1 МВС у Вінницькій області із письмовою заявою про первинну реєстрацію транспортного засобу "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI. Довідкою № 16-7 від 01.06.2016, останнім було відмовлено в реєстрації транспортного засобу - автомобіля "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI, кузов № НОМЕР_2. Причиною відмови зазначено недійсність сертифікату відповідності, згідно постанови КМУ № 738, наказу Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012 року та листа Мінекономрозвитку № 3431-05/9501-03 від 21.03.2016 року. На думку позивача, відмова в реєстрації транспортного засобу від 01.06.2016 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В прохальній частині адміністративного позову, позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області, територіального сервісного центру № 0541 за № 16-7 від 01.06.2016 року щодо реєстрації транспортного засобу "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI, кузов № НОМЕР_2;
- зобов'язати Регіональний сервісний центру МВС у Вінницькій області здійснити державну реєстрацію належного на праві приватної власності ПП "Мерс Транс" автомобіля "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI, кузов № НОМЕР_2, 2006 року випуску.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що оскаржуване рішення винесено, в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 21.04.2016 року позивач, згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 04/16 (а.с.14), придбав у ТОВ "ЗАХІДНАФТОХІМ" автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter 616 CDI, кузов № НОМЕР_2, 2006 року випуску.
01.06.2016 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про проведення операції "Первинна реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону" (№ заяви 92662757 від 31.05.2016 року) (а.с. 12). До заяви додано наступні документи: ВМД № 204020001/2016/001382 від 06.04.2016 року, договір купівлі-продажу № 04/16 від 21.04.2016 року.
Згідно довідки № 16-7 від 01.06.2016 року (а.с. 11) відповідачем було відмовлено в реєстрації транспортного засобу - автомобіля "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI, кузов № НОМЕР_2, 2006 року випуску. Причиною відмови зазначено недійсність сертифікату відповідності, згідно постанови КМУ № 738, наказу Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012 року та листа Мінекономрозвитку № 3431-05/9501-03 від 21.03.2016 року.
У поданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, представник відповідача посилається на те, що з 01.01.2016 року старий порядок сертифікації транспортних засобів, їх складових та приладдя в державній системі сертифікації згідно із Декретом КМУ від 10.05.1993 р. №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" припинився і здійснюється за новими правилами, а сертифікати відповідності і свідоцтва про визнання відповідності на нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, вузли та агрегати і частини до них, які були видані в Українській державній системі сертифікації продукції - Системі сертифікації УкрСЕПРО до 01.01.2016 року, залишаються чинними до закінчення терміну їх дії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон), закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до ст. 31 Закону № 3353-ХІІ, транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.
Статтею 34 Закону №3353-ХІІ визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року було затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", згідно пункту 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно із п. 6 Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.
Пунктом 8 цього Порядку встановлено те, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до п. 10 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Згідно з п.п. 28, 29 Порядку, ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в сервісних центрах МВС.
У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до сервісних центрів МВС реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави.
Отже, реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу може бути здійснена тільки після подання відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання (володіння) таким транспортним засобом.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (в редакції, з 10.02.2016 р.) передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
Згідно ст. 15 Декрету, обов'язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.
Відповідно із ст.16 Декрету, під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.
Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності внесено зміни, зокрема до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію», якими виключено норму щодо обов'язкової сертифікації ДТЗ в державній системі сертифікації.
Зазначені зміни набрали чинності 01.01.2016 року і обов'язкова сертифікація ДТЗ в державній системі сертифікації згідно з зазначеним Декретом припинена.
09.06.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання", згідно якої установлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.
Враховуючи наведене, державна реєстрація ТЗ повинна здійснюватися за наявності одного з таких документів:
- сертифікат відповідності, виданий виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката типу транспортного засобу у відповідності до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.12 року №521, зареєстрованим в Мін'юсті 14.09.12 року за №1586/21898;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, виданий у відповідності до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженої наказом Мінінфраструктури від 17.08.12 року №521, зареєстрованим в Мін'юсті 14.09.12 року за №1586/21898;
- сертифікат відповідності дорожнього транспортного засобу, виданий в державній системі сертифікації (Системі УкрСЕПРО) до 1 січня 2016 року .
Як зазначалось судом, 21.04.2016 року позивач на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №04/16, укладеного з ТОВ "ЗАХІДНАФТОХІМ", придбав розмитнений автомобіль марки "MERCEDES-BENZ" SPRINTER 616 CDI, кузов № НОМЕР_2, 2006 року випуску (ВМД № 204020001/2016/001382 від 06.04.2016 року). Разом з митними документами і договором купівлі-продажу, 01.06.2016 року, відповідачу передано Сертифікат відповідності автомобіля вантажного, виданого в державній системі сертифікації (Системі УкрСЕПРО) термін дії якого - з 05.04.2016 до 04.04.2017 року (а.с. 13).
Посилання позивача на ту обставину, що автомобіль було ввезено на митну територію України ще в 2015 році, проте за наявності незалежних від позивача обставин (виїмка транспортного засобу в рамках кримінального провадження), здійснити державну реєстрацію у 2015 році не було можливим судом враховано, разом з тим, дані обставини не впливають на встановлені правила сертифікації. Чинними нормативними актами (що регулюють питання державної реєстрації транспортних засобів), передбачено, що Сертифікати відповідності видані в Системі УкрСЕПРО є дійсними за умови їх видачі до 01.01.2016 року, незалежно від дати ввезення та розмитнення транспортного засобу.
Відтак, позивачу при поданні заяви про первинну реєстрацію ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону № 92662757 від 31.05.2016 року слід було подати сертифікати відповідності, видані органами сертифікації визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 09.06.2011 року "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" та наказом Мінінфраструктури від 17.08.12 року №521, зареєстрованим в Мін'юсті 14.09.12 року за №1586/21898.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем під час державної реєстрації транспортного засобу не були надані всі документи, визначені "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення є протиправним.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно частини 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За сукупністю наведених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович