м. Вінниця
05 липня 2016 р. Справа № 802/909/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О
представника відповідача: ОСОБА_1В
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області
про: стягнення щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (далі - ТУ ДСА України в Вінницькій області, відповідач) про стягнення щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до наказу №20 ос від 14.04.2014 року йому як голові Гайсинського районного суду з 14.04.2014 року встановлено виплату щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду в розмірі 10% посадового окладу судді. В подальшому, рішенням зборів суддів він був переобраний на посаду голови Гайсинського районного суду, та згідно із наказом №30 ос від 15.04.2015 року приступив до виконання обов'язків голови суду з 15.04.2015 року. Вищезазначені накази №20 ос від 14.04.2014 року та №30 ос від 15.04.2015 року надсилались відповідачу, однак щомісячна доплата за виконання обов'язків голови суду була виплачена лише за період з 14.04.2014 року по 15.04.2015 року. З метою виправлення ситуації та виплати решти суми належної йому щомісячної доплати, 13.06.2016 року Гайсинським районним судом Вінницької області видано наказ №29ос про встановлення та виплату щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду з квітня 2015 року. Разом із тим, через закінчення фінансового року, щомісячна доплата за період з 16.04.2015 року по 31.12.2015 року виплачена не була, що порушує гарантоване йому законом право на винагороду за працю.
За таких обставини ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути із відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області 12556 грн.12 коп. належної йому щомісячної доплати до посадового окладу судді за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду Вінницької області з 15.04.2015 року по 31.12.2015 року включно.
Позивач у судове засідання не прибув, натомість у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, що викладені у письмових запереченнях за вх. №14045 від 04.07.2016 року. Зазначив, що наказ від 15.04.2015 року №30 ос не містив вказівки на проведення позивачу щомісячної доплати у розмірі 10%, а будь-який інший наказ щодо виплати йому надбавки до територіального управління не надходив. Також вказав, що ТУ ДСА України в Вінницькій області було вправі здійснити перерахунок заробітної плати позивача лише за 2016 рік, при цьому відмовляючи у такому перерахунку за 2015 рік управління враховувало заборони визначенні Бюджетним кодексом України стосовно неможливості здійснення видатків минулих періодів у поточному році. Враховуючи вищенаведене, у задоволені адміністративного позову просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що відповідно до протоколу зборів суддів Гайсинського районного суду Вінницької області від 14.04.2014 року та Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 08.04.2014 року , ч.ч.2, 6 ст.20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" головою Гайсинського районного суду Вінницької області обрано ОСОБА_2, про що винесений наказ №19 ос від 14.04.2014 року "Про виконання обов'язків на посаді голови Гайсинського районного суду" (а.с.4).
На підставі п.6 ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус судді", протоколу зборів суддів Гайсинського районного суду від 14.04.2014 року, наказу №19 ос від 14.04.2014 року Гайсинським районним судом видано наказ №20 ос від 14.04.2014 року "Про виплату щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду ОСОБА_2М.", у якому визначено проводити щомісячну доплату за виконання обов'язків голови суду ОСОБА_2 з 14 квітня 2014 року в розмірі 10% посадового окладу судді (а.с.6).
Даний наказ надіслано до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області, про що свідчить супровідний лист за вих.5090/03-5 від 15.04.2014 року (а.с.5).
У зв'язку із набранням чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року та відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", 15.04.2015 року в Гайсинському районному суді Вінницької області проведено збори суддів, на яких головою суду переобрано ОСОБА_2, який згідно наказу №30ос приступив до виконання обов'язків голови суду з 15.04.2015 року.
Вказаний наказ також був надісланий до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області, що підтверджується супровідним листом №5047/03-6.2 від 15.04.2015 року.
У позовній заяві позивач зазначив, що 13.06.2016 року консультант по роботі з персоналом доповіла, що щомісячна доплата за виконання обов'язків голови суду була виплачена йому лише за період з 14.04.2014 року по 15.04.2015 року.
Також встановлено, що 13.06.2016 року Гайсинським районним судом Вінницької області видано наказ №29 ос, пунктом 1 якого позивачу встановлено щомісячну доплату за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду з 1 січня 2016 року в розмірі 10 % посадового окладу.
Пунктом 2 цього наказу зобов'язано відділ планово-фінансової діяльності, обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області провести перерахунок щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду судді Ковчежнюку Василю Миколайовичу з квітня 2015 року.
Разом із тим, у зв'язку із закінченням фінансового року, вищезазначена щомісячна доплата ОСОБА_2 за період з 15.04.2015 року по 31.12.2015 року проведена не була.
Вказані обставини, на думку позивача, порушують гарантоване йому чинним законодавством право на законну винагороду, що власне й зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Так, правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до ч. 1ст. 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Положеннями ч. 2 ст. 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду із числа суддів цього суду.
Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження(ч. 2 ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно із частиною 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Водночас положеннями частини 6 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Із аналізу зазначених норм слідує, що законом чітко визначено право судді на отримання щомісячної доплати в розмірі 10% від посадового окладу судді відповідного суду, в разі якщо він обіймає посаду голови суду.
В даному ж випадку судом встановлено, що у зв'язку із обранням ОСОБА_3 на посаду голови Гайсинського районного суду Вінницької області (наказ №19 ос від 14.04.2014 року), наказом №20 ос від 14.04.2014 року йому було встановлено щомісячну доплату за виконання обов'язків голови суду з 14 квітня 2014 року в розмірі 10% посадового окладу судді.
В подальшому, у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року, зборами суддів Гайсинського районного суду Вінницької області Ковчежнюка В.М. було переобрано головою суду. Відповідно до наказу №30 ос від 15.04.2015 року позивач приступив до виконання обов'язків на посаді голови Гайсинського районного суду Вінницької області з 15.04.2015 року.
Таким чином в силу положень частини 6 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", позивач з 15.04.2015 року мав право на отримання щомісячної доплати у розмірі 10% від посадового окладу судді за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду Вінницької області.
Поряд із цим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує факт наявності у ОСОБА_2 права на зазначену щомісячну доплату, а вказує лише на те, що отриманий ним наказ №30 ос від 15.04.2015 року не містив вказівки про проведення доплати, а будь-яких інших наказів щодо виплати позивачеві щомісячної доплати в 2015 році на адресу управління не надходило.
Такі доводи представника відповідача суд оцінює критично, оскільки в даному випадку право ОСОБА_2 на отримання щомісячної доплати за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду Вінницької області прямо передбачене законом, а тому необхідність у вчиненні додаткових дій для його реалізації, на переконання суду, не можна ставити в залежність до законодавчо визначеної гарантії.
За таких обставин відповідач, отримавши наказ Гайсинського районного суду №30 ос від 15.04.2015 року "Про виконання обов'язків на посаді голови Гайсинського районного суду", починаючи з 15.04.2015 року в силу прямої норми закону мав достатні підстави щоб здійснювати нарахування позивачу передбаченої ч. 6 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячної доплати у розмірі 10 % від посадового окладу суді Гайсинського районного суду.
При цьому не виплата відповідачем ОСОБА_2 зазначеної щомісячної доплати фактично позбавила останнього права на законну винагороду, а тому, серед іншого, і права на мирне володіння своїм майном, яке передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Зокрема у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Крім того, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").
Таким чином враховуючи те, що ОСОБА_2 у період з 15.04.2015 року по 31.12.2015 року виконував обов'язки голови Гайсинського районного суду Вінницької області, а тому, відповідно, мав право на отримання передбаченої ч. 6 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячної доплати. Відтак суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не здійснено виплату позивачу зазначеної щомісячної доплати.
Водночас визначаючись щодо способу відновлення порушеного права позивача на отримання передбаченої законом щомісячної доплати, суд вважає за необхідне зазначити, що стягненню може підлягати конкретно визначена сума коштів яка була нарахована особі однак безпідставно не виплачена.
В даному ж випадку із наявної у матеріалах справи довідки про розміри щомісячної доплати за виконання ОСОБА_2 обов'язків голови суду з 16.04.2015 року по 31.12.2015 року вбачається, що розрахована позивачем сума коштів включає у себе не лише розміри щомісячної доплати за вказаний період, а й перерахунок відпускних та відряджень уже із врахуванням цієї доплати. Тобто та сума, яка заявлена позивачем до стягнення, включає у себе й інші суми, які не входять до щомісячної доплати за виконання обов'язків голови суду.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність фактичного нарахування позивачу суми даної щомісячної доплати, та враховуючи, що нарахування щомісячної доплати зумовить виникнення необхідності у здійсненні перерахунку інших виплат, суд, з урахуванням вимог статей 11, 162 КАС України, вважає, що в даному випадку необхідно частково вийти за межі позовних вимог та відновити порушене право позивача у спосіб зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду Вінницької області у розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду за період з 15 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а також провести відповідні перерахунки виплачених коштів за вказаний період.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Відтак, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату за виконання обов'язків голови Гайсинського районного суду Вінницької області у розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду за період з 15 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а також провести відповідні перерахунки виплачених коштів за вказаний період.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович