Єдиний унікальний номер 227/1079/16-п Номер провадження 33/775/97/2016
13 липня 2016 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 при секретарі Самойленко Г.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2016 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що мешкає за адресою: смт. Новодонецьке, вул. Горняцька, 89/21,
визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень, за ч.1 ст. 130 КУпАП провадження закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
Згідно постанови, 16 березня 2016 року приблизно о 17 годині ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 в смт. Новодонецьке, виїжджаючи з прилеглої території не пропустив автомобіль НОМЕР_2, який рухався по вул. Комсомольській, в результаті чого автомобілі зіткнулися та отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.2 ПДР України.
Згідно до протоколу від 19 квітня 2016 року ОСОБА_5 знаходився під час скоєння ДТП в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР України.
Постановою судді провадження за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На вказане рішення судді від ОСОБА_2 надійшла апеляція з проханням скасувати постанову та закрити справу. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 посилається на однобічність та неповноту судового рішення, а також на неврахуванням суддею того факту, що в ДТП та її наслідках винен ОСОБА_3, який повинен був його пропустити відповідно до правил проїзду рівнозначного перехрестя.
Вислухавши думку ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, потерпілого та його представника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 16.03.2016 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та схеми наслідків місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_2 виїжджав з прилеглої території та не пропустив автомобіль НОМЕР_3, в результаті чого відбулося зіткнення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, даних ними у судовому засіданні, поясненнями спеціаліста ОСОБА_8, що відповідно до розділу 1 Загальних положення ПДР України - головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної. На даному перехресті вул. Чапаєва - вул. Комсомольська смт. Новодонецьке відповідні знаки відсутні, а по вул. Чапаєва, по якій рухався автомобіль ОСОБА_5, покриття було тільки безпосередньо перед перехрестям.
Відповідно до п 1.10 ПДР перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 рухався з прилеглої території, тому його твердження, що він виїхав на рівнозначне перехрестя є безпідставними.
Наведені докази свідчать про те, що ОСОБА_2 порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху України, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів.
На підставі викладеного, вважаю, що суддя дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.06.2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень, залишити без змін.
Суддя: