61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
05.07.2016 Справа № 910/5052/16 Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.
судді Кучерявої О.О.
судді Уханьової О.О.
за участю помічника судді Сотір Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСБУД», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», м.Донецьк Донецької області
про визнання недостовірною інформацію відносно ТОВ "ДІСБУД", поширену ТРК "Україна", щодо незаконного будівництва багатоповерхового будинку за адресою вул.Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Київ; зобов'язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зйомки сюжету тривалістю 4 хвилини та випуску його в програмі новин "СОБЫТИЯ" у вечірній час на телеканалі "Україна", в якому з посиланням на ухвалене у справі судове рішення (дату прийняття, судовий орган та зміст резолютивної частини), буде висвітлено інформацію про наявність документів, необхідних для законного будівництва багатоповерхового будинку за адресою вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Київ не пізніше семи днів з дня набрання рішення суду законної сили; стягнення немайнової (моральної) шкоди у розмірі 200000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 29.02.2016 року
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №11/2016 від 31.12.2015 року
18.03.2016 року шляхом надіслання поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІСБУД» (далі - ТОВ «ДІСБУД») звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до ТРК «Україна» про визнання недостовірною інформацію відносно ТОВ"ДІСБУД", поширену ТРК "Україна", щодо незаконного будівництва багатоповерхового будинку за адресою вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Київ; зобов'язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зйомки сюжету тривалістю 4 хвилини та випуску його в програмі новин "СОБЫТИЯ" у вечірній час на телеканалі "Україна", в якому з посиланням на ухвалене у справі судове рішення (дату прийняття, судовий орган та зміст резолютивної частини) буде висвітлено інформацію про наявність документів, необхідних для законного будівництва багатоповерхового будинку за адресою вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Київ не пізніше семи днів з дня набрання рішення суду законної сили; стягнення немайнової (моральної) шкоди у розмірі 200000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2016року зазначена позовна заява направлена за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Відповідно до автоматичного розподілу позовна заява ТОВ «ДІСБУД» до ТРК«Україна» передана на розгляд судді Осадчій А.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2016 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5052/16.
У судовому засіданні 10.05.2016року суд задовольнив клопотання позивача про визначення органзаційно - правової форми відповідача за текстом позовної заяви, оскільки при зверненні з позовом позивачем визначено код ЄДРПОУ відповідача, що належить ТОВ"ТРК "Україна" м. Донецьк, але при визначенні найменування відповідача помилково не визначено його організаційно-правову форму.
Таким чином, відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», м.Донецьк Донецької області (далі- ТОВ «ТРК «Україна»).
Ухвалою суду від 31.05.2016 року за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зобов'язано Київську міську прокуратуру №4 надати інформацію щодо наявності та стану кримінальних проваджень за фактом незаконної вирубки лісу і незаконної забудови за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 28.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.06.2016 року призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Осадчої А.М., суддів Кучерявої О.О., Уханьової О.О.
ТОВ «ДІСБУД» свої вимоги мотивувало тим, що 30.12.2015 року на ТРК «Україна» у програмі новин «События» випущено сюжет «Незаконная застройка», в якому протягом чотирьох хвилин розповідалось про незаконне будівництво по вулиці Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва. Показано будівельний майданчик, а також групу осіб, які негативно висловлювались щодо будівництва на прийомі у прокурора Київської місцевої прокуратури № 4. Працівники ТРК «Україна» у порушення вимог частини 1 статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у сюжеті висвітлили події забудови без будь-якого з'ясування достовірності одержаної інформації та перевірки факту законності будівництва, з метою неупередженого висвітлення обставин будівництва вони з питання надання документів або пояснень, отримання інтерв'ю від посадових осіб до ТОВ«ДІСБУД» не звертались. Інформація ТРК «Україна» про незаконність будівництва є недостовірною з огляду на те, що земельна ділянка під забудову багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою виділена у користування ТОВ «ДІСБУД» у встановленому порядку за рішенням Київської міської ради № 1487/4320 від 20.12.2007року та договору оренди; будівництво ведеться згідно з дозволом Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 24.11.2015 року № ІУ 115153282142. Інформація про дозвільні документи розміщена на стенді будівельного майданчика. За таких обставин не відповідає дійсності інформація про незаконність будівництва, яке проводить ТОВ «ДІСБУД», оскільки є всі необхідні документи для проведення даного виду господарської діяльності за адресою: м. Київ, вулиця Генерала Жмаченка, 28. Поширення недостовірної інформації, що здійснено відповідачем, завдано шкоди немайновим правам ТОВ «ДІСБУД», а саме діловій репутації підприємства, а саме, це вплинуло на стосунки з партнерами та інвесторами, в очах громадськості будівництво було дискредитоване, ТОВ «ДІСБУД», враховуючи велику кількість афер в будівельній сфері та високий рівень конкуренції, позбавилось потенціальних покупців та інвесторів. Відповідно неправомірні дії відповідача спричинили зниження престижу та підрив довіри до діяльності позивача.
Правомірність заявлених вимог ТОВ «ДІСБУД» нормативно обґрунтовує посиланням на статті 16, 91, 94, 277, 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та статтю 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
На підтвердження зазначених у позовній заяві обставин ТОВ «ДІСБУД» надало суду запис на електронному носії CD-R сюжету телевізійного ефіру новини «События», який транслювався на ТРК «Україна» 31.12.2015року о 19.00 год. та копії: рішення Київської міської ради від 20.12.2007 р. № 1487/4320 про виділення земельної ділянки для будівництва, договору оренди земельної ділянки від 26.06.2008року, плану земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:094:0072; актів приймання-передачі земельної ділянки від 26.06.2008року та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 11.01.2011року; рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року у справі №32/275; дозволу на виконання будівельних робіт Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.11.2015 року, витягу з державного земельного кадастру, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, декларації про початок будівництва, договору надання послуг №14/03-2015 від 08.12.2015року, акту №220 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 19.12.2014року, договору №157/1с купівлі-продажу майнових прав від 10.02.2016року, додаткової угоди до нього від 23.02.2016року, договору №341/1с купівлі-продажу майнових прав від 17.03.2016року, додаткової угоди до нього від 21.03.2016року, листа №19 від 31.12.2015року, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статуту підприємства, а також довідку ТОВ «ДІСБУД» №7 від 06.05.2016року про стан розрахунків від реалізації майнових прав на житлові приміщення об'єкту.
У письмових поясненнях від 10.05.2016 року ТОВ «ДІСБУД» навів цитати з тексту сюжету випуску новин «События», які, на думку позивача, є недостовірною інформацією: заголовок «Незаконная застройка»; ведущая ТРК «Украина» ОСОБА_3: «Незаконная застройка в Киеве. Люди год протестуют против возведения многоэтажного дома в Днепровском районе. Сегодня активисты решили заставить прокурора пойти с ними и наложить запрет на строительство. Грозили на территории прокуратуры установить палатки …»; ОСОБА_4 - активистка: «Рік тому, 29 грудня у нас під вікнами вирубили гектар соснового, повноцінного соснового лісу, без жодних документів. Порушено два кримінальних провадження по цій вирубці і за рік ми не змогли ні притягти винних до відповідальності, ні зупинити забудову…»; ОСОБА_5 - корреспондент: «Активисты требуют закончить следствие и наказать виновных, иначе грозят установить палатки возле прокуратуры»; ОСОБА_6 - активист: «Возможно она не пригодится, если прокурор согласится пойти с нами, проехать и в соответствии с законом приостановить стройку»; ОСОБА_5 - корреспондент: «Вот этот скандальный объект. Землю передали застройщику еще во времена ОСОБА_7»; ОСОБА_5 - корреспондент: «ОСОБА_8 живет в соседнем доме. Её гараж застройщик снес без предупреждения»; ОСОБА_8 - жительница: «Яким чином перейшла наша прилегла територія до забудовника в оренду? … Оце питання ніхто не підіймає і нікому це не цікаво…»; ОСОБА_5 - корреспондент: «Пока одни соседи выясняют отношения на месте … другие добились приёма в прокуратуре. Там говорят следствие ведут по двум производствам «вырубка деревьев» и «подделка документов при передаче земли», но вот ответить почему дело пытались закрыть - не могут»; ОСОБА_9 - активистка: «…всі знають забудовників … він мені сказав ти получиш дулю з маком … ми вже купили і прокурорських, і ментовських, і суд…».
13.06.2016року позивач звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, зокрема, просить визнати недостовірною інформацією «Незаконная застройка», поширену протягом 2хв.40сек. ТОВ «ТРК «Україна» 20.12.2015року в програмі новин «События», яка висвітлює незаконність будівництва багатоповерхового будинку за адресою: вул.Генерала Жмаченка, буд.28 у Дніпровському районі м.Київ; зобов'язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зйомки сюжету «Законная застройка», тривалістю не менше 2 хв.40сек. та випуску його в програмі новин «События» в вечірній час не телеканалі ТРК «Україна», в якому, з посиланням на ухвалене у справі судове рішення(дату прийняття, судовий орган та зміст резолютивної частини) висвітлити інформацію про наявність документів, необхідних для законного будівництва багатоповерхового будинку за адресою: вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва, не пізніше семи днів з дня набрання рішення законної сили, та стягнути з відповідача на його користь немайнову (моральну) шкоду в розмірі 200000,00 грн., покласти на відповідача відшкодування понесених ним при зверненні з позовом судових витрат.
Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.(п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011року ( із змінами та доповненнями).
Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Суд у відповідності з приписами ст.22 ГПК України розцінює вищезазначене клопотання як заяву про зміну предмету позову. Враховуючи, що позивач звернувся до суду до початку розгляду справи по суті (у колегіальному складі), підстава позову залишилась незмінною, до заяви додані належні докази її направлення відповідачу, необхідність у доплаті судового збору відсутня, суд приймає означену заяву та розглядає позовні вимоги в редакції, яка зазначена у заяві.
Обґрунтовуючи свої вимоги, у клопотанні позивач посилається на те, що назва «Незаконная застройка» супроводжує сюжет з початку та до кінця, а ведуча новин розпочинає його словами «Незаконная застройка в Киеве», контекст сюжету спрямований на те, щоб скласти враження у глядачів (пересічних громадян), що показані у сюжеті активісти вже рік добиваються і не можуть добитися справедливості у вигляді припинення незаконної забудови по вул. Жмаченко, буд.28 у м.Києві, а також притягнути до відповідальності за незаконну вирубку лісу та підробку документів, на якій проходить забудова, оскільки дозвіл був виданий ще за часів мера ОСОБА_10. Поширена інформація, на думку позивача, дискредитує останнього як добросовісного забудовника, формує недовіру суспільства до господарської діяльності, чим підриває престиж позивача.
У додаткових поясненнях, які отримані судом 05.07.2016року, позивач пояснює, що ТОВ «ДІСБУД» був придбаний теперішніми власниками в 2014році, тому активне будівництво розпочалось у кінці 2014року, з метою утвердження позивача як порядного забудовника, який здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства та інтересів громадськості, підприємством проводиться активна громадська та соціальна діяльність, позивач працює над власною діловою репутацією, що підтверджується підписанням з жителями прилеглих до будівництва будинків меморандумів, за якими позивачем взято на себе зобов'язання зі збереження зелених насаджень, обладнання тимчасового паркувального майданчик, проведення поточного ремонту місць загального користування, ремонту покрівлі, облаштування дитячого майданчика, бювету. На підтвердження вказаного позивач надав суду копії відповідних меморандумів, договорів на проведення робіт.
У письмовому відзиві від 18.04.2016року ТОВ «ТРК «Україна», не визнаючи заявлений позов, зазначило, що твердження позивача про поширення стосовно нього недостовірної інформації у програмі новин «События», які вийшли в ефір каналу «Україна» о 19.00 30.12.2015р., не підтверджені жодним належним та допустимим доказом і ґрунтуються лише на його припущеннях. У передачі в одному із сюжетів із загальним хронометражем 2 хв. 40 сек. було висвітлено інформацію щодо розпочатого прокуратурою кримінального провадження про незаконну вирубку лісу та щодо підробки документів, на підставі яких було оформлено дозвіл на будівництво, факт наявності таких кримінальних проваджень підтверджено представником Київської міської прокуратури № 4 у самому сюжеті. У програмі та конкретному телевізійному сюжеті не було інформації про незаконне будівництво та жодного разу не згадане найменування ТОВ «ДІСБУД». Відповідач вважає, що позивач прийшов до хибних висновків щодо сенсу сюжету, а також не надав підтвердження тому факту, що у передачі йде мова саме про ТОВ «ДІСБУД», тому просить спростувати інформацію, яка його не стосується. У змісті позовної заяви відсутнє належне обґрунтування і підтвердження завдання позивачу моральної шкоди та визначення її розміру. Позивач не пояснює і не надав фактичних доказів, яким чином саме цей сюжет вплинув на стосунки підприємства з партнерами та інвесторами, чим підтверджується факт позбавлення позивача потенційних покупців, оскільки ситуація з будівництвом позивача, виходячи з інформації з відкритих джерел і змісту спірного сюжету, має публічний резонанс, факт забудови викликає багато питань у громадян та правоохоронних органів протягом тривалого часу ще до виходу телевізійного сюжету.
На підтвердження доводів, які викладені у відзиві, відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: листа №К-0030 від 19.01.2016року, Статуту підприємства, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.05.2016року відповідач надав суду письмові пояснення в яких зазначив, що автором сюжету, який розглядається є ОСОБА_5, який працює на умовах трудового договору №118 від 01.07.2010року, тому всі об'єкти авторського права, в тому числі й сюжети, створені вказаним автором, слід розглядати як службові твори, всі майнові права інтелектуальної власності належать відповідачу як роботодавцю. Крім того, відповідачем наведено свої міркування щодо кожної цитати, яку позивач вважає недостовірною інформацією, які полягають у тому, що перша фраза, яку зачитує ведуча новин є назвою сюжету, що містить критичну оцінку ситуації з урахуванням наявності кримінальних проваджень, щодо інших вказує, що вони озвучені активістами, з боку кореспондентів - містять виключно критичні оцінку ситуації. Відповідач також зазначає, що у сюжеті всебічно розглянуто ситуацію, так як містяться позитивні коментарі щодо будівництва, що ведеться. На підтвердження чого надані витяг з копії трудового договору №118 від 01.07.2010року, CD - носій із записом матеріалу, який використовувався під час підготовки сюжету.
31.05.2016року у письмових запереченнях на відзив позивач вказує, що сюжет безпосередньо стосується ТОВ «ДІСБУД», незважаючи на те, що назва позивача у сюжеті не фігурує, оскільки у сюжеті міститься аудіовізуальна та візуальна інформація, яка дозволяє ідентифікувати позивача - зазначена адреса та продемонстровано будівельний майданчик. В обґрунтування факту завдання моральної шкоди та її розміру позивач посилається на факт розірвання договорів купівлі-продажу майнових прав з ініціативи покупців врезультаті розповсюдження недостовірної інформації та надані довідки №7 від 06.05.2016року про стан розрахунків від реалізації майнових прав на житлові приміщення об'єкту.
22.06.2016 року через канцелярію суду від Київської місцевої прокуратури №4 надійшли витребувані ухвалою суду пояснення, в яких зазначається, що 10.01.2015 року внесено відомості до ЄРДР за №12015100040000449 за ч.1 ст. 358 Криміналького кодексу України; 10.09.2015 року внесено відомості до ЄРДР за №12015100040013827 за ст. 246 Кримінального кодексу України; 23.09.2015року до ЄРДР внесено відомості за №42015100040000150 за ст. 246 Кримінального кодексу України; 15.12.2015 року прокуратурою вказані кримінальні провадження об'єднані в одне провадження під №12015100040000449; на даний час за даним кримінальним провадженням триває досудове розслідування.
29.06.2016 року через канцелярію суду від Київської місцевої прокуратури №4 повторно надійшли витребувані ухвалою суду пояснення у справі, які є аналогічні попереднім.
У судове засідання 05.07.2016 року представник позивача з'явився, через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення у справі з доданими до них документами; позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
У судове засідання 05.07.2016 року представник відповідача з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та наступних поясненнях у справі.
Судом переглянуто відеозапис сюжету «Незаконная застройка» та матеріали, відзняті відповідачем для створення на монтажу вищезазначеного відеоролику.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи, протокол містить стенограми сюжету та відповідної частини матеріалів. З клопотанням щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені учасниками процесу в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Нормою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Поняття інформації визначене у статті 1 Закону України «Про інформацію» та в частині першій статті 200 ЦК України: інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів (ст. 5 Закону).
Частиною першою статті 7 цього Закону визначено, що право на інформацію охороняється законом.
Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої чи публічно оголошеної інформації ( ч. 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію»).
Із стенограми запису переглянутого в судовому засіданні 05.07.2016року відеозапису сюжету програми новин «События» каналу ТРК «Україна», який вийшов в ефір о 19.00 годині 30.12.2015 року, який зафіксований на оптичному носії, вбачається наступне (мовою оригіналу):
Назва сюжету: «Незаконная застройка»
Ведуча: "Незаконная застройка в Киеве. Люди год протестуют против возведения многоэтажного дома в Днепровском районе. Сегодня активисты решили заставить прокурора пойти с ними и наложить запрет на строительство, грозили на территории прокуратуры установить палатки. Чем закончилась акция - знает ОСОБА_5."
Кореспондент: "У здания Киевской прокуратуры немногочисленный митинг."
Активіст 1 (ОСОБА_4): "Рік тому, 29 грудня, у нас під вікнами вирубали 1 га соснового, повноцінного соснового лісу без жодних документів. Порушено два кримінальних провадження по цій вирубці і за рік ми не змогли не притягнути винних до відповідальності, ні зупинити забудову."
Кореспондент: "Активисты требуют закончить следствие и наказать виновных, иначе грозятся установить палатки возле прокуратуры."
Активіст 2 (ОСОБА_6): "Возможно, она не пригодится, если прокурор согласится пойти с нами, проехать и в соответствии с законом приостановить стройку."
Особа 1 (ОСОБА_11): "Починався ліс ото там, де він там єсть, де він он виглядає: аж од самої дороги і аж сюда до шалєт."
Кореспондент: "ОСОБА_12 живет в соседнем доме. Ее гараж застройщик снес без предупреждения."
Особа 1 (ОСОБА_11): "Яким чином перейшла наша прилегла територія до забудовника в оренду? Оце питання ніхто не піднімає і нікому нецікаво."
Кореспондент: "Некоторые соседи совсем не против стройки."
Особа 2: "Взагалі завжди вирубували ліс, розробляли землю, все у вжитку."
Особа 3: "Нам надоїв цей грязний ліс, наркомани, бомжі... Якби за ним хтось дивився."
Кореспондент: "Пока одни соседи выясняют отношения на месте, другие добились приема в прокуратуре. Там говорят, следствие ведут по двум производствам: вырубка деревьев и подделка документов при передаче земли. Но вот ответить, почему дело пытались закрыть, не могут."
Заступник голови Київської міської прокуратури №4 (ОСОБА_13): "Я не можу відповідати за слідчого, оскільки, більше того, я не здійснюю процесуальний нагляд. Краще дані питання адресувати слідчому."
Кореспондент: "Активисты начинают нервничать."
Активіст 3: "Всі знають забудовників. Він мені сказав: "Ти получишь дулю з маком. Ми вже купили і прокурорських, і мєнтовських, і суд."
Активіст 4: "Нас все время футболят и полицией - та бездіяльна, нічого не робить. І знову ми приходим сюда."
Кореспондент: "Поговорить со следователем не удалось, он на больничном. Палатки около прокуратуры тоже не установили, решили подождать. ОСОБА_5, ОСОБА_14, события, канал Украина."
Трансляція передачі «События» в ефірі телеканалу ТРК «Україна» із зазначеним сюжетом відповідачем не заперечується.
За таких обставин суд вважає доведеним факт поширення даної інформації.
Автором сюжету є ОСОБА_5, який працює у ТОВ «ТРК «Україна» на умовах трудового договору №118 від 01.07.2010року, витяг з якого долучено до матеріалів справи.
Згідно ст.1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (ст.16 вказаного Закону).
Таким чином, ТОВ «ТРК «Україна» є належним відповідачем у справі.
31.12.2015року ТОВ «ДІСБУД» звернулось до відповідача з листом про спростування недостовірної інформації щодо незаконного будівництва по вулиці Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва.
Листом №К-0030 від 19.01.2016року відповідач вказав, що у відповідній програмі не було сюжетів щодо незаконного будівництва за участю ТОВ «ДІСБУД», у одному з сюжетів було висвітлено інформацію відносно розпочатого прокуратурою кримінального провадження щодо незаконної вирубки лісу, щодо підробки документів, на підставі яких було оформлено дозвіл на будівництво, факт наявності кримінальних проваджень підтверджено представником відповідної прокуратури, тому підстави для спростування інформації відсутні.
Позивач в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог та факту законності будівництва, що ведеться посилається на той факт, що за рішенням Київської міської ради від 20.12.2007року №1487/4320, підписаного Київським міським головою ОСОБА_10, ТОВ «ДІСБУД» передано для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з соціальною інфраструктурою і паркінгом та благоустроєм прилеглої території для загального користування населення на вулиці Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва.
У пункті 2 рішення зазначено: внести зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002року № 370/1804, а саме: територію на вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва вилучити із території лісів та лісопарків і перевести до території житлової та громадської забудови.
Згідно рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2008 року у справі №32/275 договір оренди даної земельної ділянки розміром 20 970 кв.м. строком на десять років між Київською міською радою та ТОВ «ДІСБУД», укладений з моменту набрання чинності означеним рішенням суду.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 26.06.2008року Орендодавець- Київська міська рада - передав, а Орендатор - ТОВ «ДІСБУД» - прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, розташовану - вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва.
Право позивача зареєстровано, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
24.11.2015року позивач отримав дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115153282142, адреса будівництва: вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва.
17.12.2014року зареєстровано у встановленому порядку декларацію про початок будівництва.
У відповідності до акту №220 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 19.12.2014року визначено обсяг таких насаджень та відновну вартість насаджень.
Як стверджує позивач, насадження, про які йде мова у сюжеті, було вирублено на підставі вказаного акту.
Як вбачається з листів Київської міської прокуратури №4 від 10.06.2016року, 23.06.2016року:
- Дніпровським РУ ГУМВС України в м.Києві 10.01.2015 року за результатами розгляду звернення ОСОБА_15 щодо його підробного підпису в меморандумі про підтвердження досягнення згоди щодо можливості здійснення будівельних робіт на земельній ділянці на вул. Генерала Жмаченка, 28 у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040000449 за ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України;
- Дніпровським РУ ГУМВС України в м.Києві 10.09.2015 року за зверненням ОСОБА_16 щодо незаконної порубки дерев по вул. Генерала Жмаченка, 28 у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040013827 за ст.246 Кримінального кодексу України;
- прокуратурою Дніпровського району м.Києва 23.09.2015року до ЄРДР внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015100040000150 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 Кримінального кодексу України;
15.12.2015 року прокуратурою вказані кримінальні провадження об'єднані в одне провадження під №12015100040000449; на даний час за вказаним кримінальним провадженням триває досудове розслідування.
У судовому засіданні 05.07.2016року переглянуто матеріали, відзняті відповідачем для створення та монтажу вищезазначеного сюжету, які стосуються фактів вищезазначених кримінальних правопорушень. Стенограма наведена у протоколі судового засідання:
06:20 хв. Прокурор:" За цією ситуацією, за цією адресою порушено два кримінальних провадження і здійснюється досудове розслідування. Ви чудово знаєте, що там одне з них розпочато за фактом порубки дерев (те, на що ви скаржилися, і те, про що було провадження). Інше - це за фактом підробки документів. Фактично зараз обов'язок проведення досудового розслідування покладено на органи Національної поліції. Прокуратура згідно закону здійснює виключно процесуальне керівництво. І в даній ситуації ми якраз в межах цього процесуального керівництва фактично прокурором прийнято рішення про об'єднання матеріалів цих кримінальних проваджень."
10:09 хв. Прокурор: "Кримінальне провадження, яке було відкрите у січні місяці, так, стосовно підробки документів за ст. 358 Кримінального кодексу України дійсно було закрите слідчим. Але слідчим Національної поліції. Після вивчення підстав для закриття даного кримінального провадження саме прокуратурою і прокурором Київської міської прокуратури №4 було скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Це було скасовано ще у вересні місяці."
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У статті 68 Конституції України унормовано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Цивільним законодавством (стаття 1 ЦК України) регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
За правилами частини 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Приписами статті 94 цього Кодексу закріплено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Під діловою репутацією юридичної особи, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Пленум), розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно до частини другої статті 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
У пункті 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» зазначено, що приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Недостовірною, як визначено в абзаці 5 пункту 15 постанови Пленуму, вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (абз.5, 6 п.15 постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009року).
Право на спростування недостовірної інформації, передбачене частиною першої статті 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту щодо поширення інформації, яка шкодить його діловій репутації.
Положеннями частин четвертої і сьомої статті 277 ЦК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про інформацію» визначено, що основними принципами інформаційних відносин у тому числі є достовірність і повнота інформації. Згідно пунктом "б" частини першої статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» перевірка достовірності одержаної інформації безпосередньо покладається на працівника телерадіоорганізації.
Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив, що Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Таким чином, беручи до уваги зазначене конституційне положення, при вирішенні спорів про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації.
У пункті 15 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України наголошує, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 постанови Пленуму).
За правилами частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (статті 33, 34 ГПК України).
Так, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму).
Відповідно до частини другої ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Згідно п. 24 постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009року задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Як вбачається з тексту позовної заяви, у резолютивній частині позивачем не визначено конкретного переліку цитат з тексту сюжету, які, на його думку, містять недостовірну інформацію.
Ухвалами від 04.04.2016року, 19.04.2016року суд покладав на позивача обов'язок письмово визначити текст, який позивач вважає недостовірною інформацією (у формі цитати).
У письмових поясненнях від 10.05.2016 року ТОВ «ДІСБУД» навів цитати з тексту сюжету випуску новин «События», які, на думку позивача, є недостовірною інформацією та відповідне обґрунтування.
Однак, з заявами про зміну предмету позову в частині конкретного визначення фраз, які позивач вважає недостовірною інформацією, останній до суду не звертався.
Право на таке звернення судом роз'яснено.
Виходячи з позиції позивача, що остаточно визначена у клопотанні про уточнення позовних вимог та на якій наполягав уповноважений представник підприємства у судовому засіданні 05.07.2016року, предметом позову ТОВ «ДІСБУД» є визнання поширеної протягом 2хв.40сек.ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» всієї інформації у сюжеті «Незаконная застройка» про незаконність будівництва багатоповерхового будинку недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, спростування такої інформації та відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, позивач не наводить конкретного переліку висловів, які містять недостовірну інформацію, наполягає на тому, що вся інформація у сюжеті має негативний характер, вважає, що все наведене можна було перевірити на предмет відповідності фактів дійсності, як наслідок вважає всю інформацію наведену у сюжеті повністю недостовірною.
Зокрема, позивач вважає, що назва сюжету «Незаконная застройка» та контекст сюжету спрямований на те, щоб скласти негативне враження у глядачів (пересічних громадян) про те, що показані у сюжеті активісти вже рік добиваються і не можуть добитися справедливості у вигляді припинення незаконної забудови по вул. Жмаченко, буд.28 у м.Києві, а також притягнути до відповідальності за незаконну вирубку лісу та підробку документів, на якій проходить забудова, оскільки дозвіл був виданий ще за часів мера ОСОБА_10.
Суд вважає, що дана вимога позивача унеможливлює у разі задоволення позовних вимог визначення судом у резолютивній частині рішення конкретного переліку інформації, яка є недостовірною.
Крім того, з огляду на позицію, яка викладена у постанові Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009року, позивач помилково ототожнює поняття недостовірної та негативної інформації.
Дослідивши зміст сюжету суд встановив наступне.
У сюжеті зафіксовано шляхом відеозйомки та поширено аудіовізуальну інформацію щодо побудови багатоквартирного житлового будинку в Дніпровському районі м.Києва, проти будівництва якого як незаконного протестують громадяни. У сюжеті наведені фрагменти усних пояснень окремих активістів та мешканців сусіднього будинку про факти вирубки соснового лісу під будівництво, знесення гаражу, оприлюднені відомості про порушення за зверненнями громадян прокуратурою міста Києва кримінальних проваджень, які до теперішнього часу не знайшли свого законного вирішення. При цьому, зазначеним подіям кореспондентом надано відповідний коментар.
Проаналізувавши інформацію, розповсюджену у спірному сюжеті, суд акцентує увагу на те, що авторами сюжету незаконність будівництва будинку, пов'язується з посиланням на пояснення його учасників - мешканців міста Києва, які висловили свою суб'єктивну думку по зазначеним певним обставинам, а саме: з вирубкою дерев на території біля житлових будинків і знесенням будівлі та дали їм критичну оцінку. При цьому, сюжет також містить позитивні висловлювання мешканців прилеглих до будівництва будинків щодо вирубки дерев на території біля житлових будинків.
Висловлення учасників сюжету щодо зазначених подій, на думку суду, відносяться до оціночних суджень громадян, оскільки з цього приводу для встановлення об'єктивних і достовірних обставин, законності дій забудовника вони звернулись до органу прокуратури.
Окрім того, у змісті сюжету відображена позиція представників громадянського суспільства щодо недоліків у діях органів прокуратури, які, на їх думку, тривалий час зволікають з прийняттям законного рішення за кримінальним провадженням.
Факт наявності кримінальних проваджень, здійснення за ними на час випуску сюжету та на даний час досудового слідства підтверджено листами Київської міської прокуратури №4 від 10.06.2016року, 23.06.2016року.
Назва твору обирається автором та за своєю суттю є словесним позначенням змісту явища, у даному випадку інформації, яка міститься в сюжеті, не може безпосередньо розглядатись як окрема інформація, що містить факти, її вибір слід розглядати виходячи з контексту сюжету взагалі.
Таким чином, виходячи з контексту сюжету підставою для вибору автором назви «Незаконная застройка» є наявність вищезазначених кримінальних проваджень, які порушені за заявами громадян щодо незаконності вирубки дерев та щодо підробки документів (підпису на меморандумі), розслідування яких на час виходу сюжету тривало.
Суд вбачає, що у тексті інформації сюжету, яку наводить кореспондент, не містяться будь-які фактичні відомості про незаконність дій забудовника щодо обставин отримання ним земельної ділянки та дозволу на зведення житлового будинку, тоді як позивач у позовній заяві акцентує увагу на наявність належних дозвільних документів саме щодо даних обставин, наявність кримінальних проваджень, про які фактично йде мова у сюжеті, позивачем не оспорюється.
В сюжеті не вказана конкретна адреса будівництва, не назване найменування підприємства, яке проводить таку забудову, продемонстровано тільки зовнішній вид огорожі будівельного майданчику зеленого кольору та зазначено район м.Києва, в якому проводиться будівництво. Позивач, посилаючись на можливість ідентифікації об'єкту, який фігурує у сюжеті, саме як об'єкту, будівництво якого ведеться ТОВ «ДІСБУД», виходить з наявності у сюжеті адреси будівництва, однак повна адреса об'єкту у сюжеті не наводиться.
Окрім того, під час розгляду справи позивачем не доведено в установленому порядку допустимими і належними доказами наявність обставин, які б достовірно підтверджували те, яким чином висвітленою в спірному телесюжеті ТРК «України» інформацією принижена і дискредитована ділова репутація ТОВ «ДІСБУД», погіршились стосунки підприємства з партнерами та інвесторами, відбулося зниження престижу і підрив довіри до його діяльності у сфері житлового будівництва, а також були порушені особисті немайнові права юридичної особи, що завдало шкоди відповідним особистим немайновим благам у вигляді позбавлення потенційних покупців та інвесторів та перешкоджало повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Зокрема, суд не приймає в якості належних доказів на підтвердження вищезазначених фактів договори №157/1с купівлі-продажу майнових прав від 10.02.2016року, №341/1с купівлі-продажу майнових прав від 17.03.2016року, які, за твердженнями позивача, були розірвані після виходу сюжету додатковими угодами від 23.02.2016року, 21.03.2016року.
Суд вбачає, що договори були укладені у лютому та березні 2016року - вже після виходу сюжету. Додаткові угоди не містять застереження щодо підстав розірвання договорів, відсутні будь-які письмові докази, які б підтверджували факт розірвання даних договорів після виходу сюжету.
Таким чином, факт виходу сюжету у грудні 2015року ніяким чином не спричинив відмову контрагентів від укладання договорів у наступний період, з доданих документів не вбачається, що саме інформація, що міститься у сюжеті, спричинила укладання додаткових угод щодо їх розірвання.
Довідка ТОВ «ДІСБУД» №7 від 06.05.2016року містить інформацію щодо стану розрахунків від реалізації майнових прав на житлові приміщення об'єкту у період січень - березень 2016року та про факт розірвання вищезазначених договорів.
Будь-яких співвідношень з попереднім періодом (до моменту виходу сюжету), які б свідчили про зменшення обсягу реалізації у період після виходу сюжету, вказана довідка не містить.
Інших доказів на підтвердження факту зменшення обсягу реалізації, зменшення попиту або погіршення стосунків підприємства з партнерами та інвесторами суду не надано.
Факт підписанням з мешканцями прилеглих до будівництва будинків меморандумів, за якими позивачем взято на себе зобов'язання з збереження зелених насаджень, обладнання тимчасового паркувального майданчик, проведення поточного ремонту місць загального користування, ремонту покрівлі, облаштування дитячого майданчика, бювету, та їх виконання шляхом укладання договорів з підрядними організаціями, свідчить про добросовісність забудовника, але безпосередньо не стосується предмету спору.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ДІСБУД» про визнання недостовірною поширену ТОВ «ТРК «Україна» 30.12.2015року у програмі новин інформацію щодо будівництва багатоповерхового будинку у Дніпровському районі м. Києва та її спростування.
Позовні вимоги ТОВ «ДІСБУД» до ТОВ «ТРК «Україна» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000,00 грн. внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини другої статті 200 ЦК України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Згідно із частинами першою, другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Приписами частини першої статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови від 31.03.1995року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Пленуму Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На думку суду, позивач не довів належними доказами факт заподіяння йому моральної шкоди внаслідок розповсюдження інформації у сюжеті телеканалу «ТРК України» у програмі новин «События» в ефірі від 30.12.2015року та її розмір за відсутності його належного обгрунтування.
З огляду на те, що під час розгляду справи не доведено факту поширення ТОВ «ТРК «України» у телевізійному сюжеті програми новин «События» недостовірної інформації, які порушують особисті немайнові права ТОВ «ДІСБУД», тобто вини відповідача, а в даних спірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди є похідним від результату вирішення позовних вимог про захист ділової репутації юридичної особи, у задоволенні яких судом було відмовлено, тому позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. не підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені ТОВ «ДІСБУД» при зверненні до суду витрати в сумі 5756,00 грн. у відповідності до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 1, 23, 91, 94, 200, 277, 1167 ЦК України, статтею 34 ГК України, статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Законами України «Про інформацію», «Про авторське право та суміжні права», «Про телебачення і радіомовлення» суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСБУД», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», м. Донецьк про визнання недостовірною інформацію «Незаконная застройка», поширену протягом 2хв.40сек. ТОВ «ТРК «Україна» 20.12.2015року в програмі новин «События», яка висвітлює незаконність будівництва багатоповерхового будинку за адресою: вул.Генерала Жмаченка, буд.28 у Дніпровському районі м.Київ; зобов'язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом зйомки сюжету «Законная застройка», тривалістю не менше 2 хв.40сек. та випуску його в програмі новин «События» в вечірній час не телеканалі ТРК «Україна», в якому, з посиланням на ухвалене у справі судове рішення(дату прийняття, судовий орган та зміст резолютивної частини) висвітлити інформацію про наявність документів, необхідних для законного будівництва багатоповерхового будинку за адресою: вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва, не пізніше семи днів з дня набрання рішення законної сили, стягнення з відповідача на користь позивача немайнової (моральної) шкоди в розмірі 200000,00 грн. відмовити повністю.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 05.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11.07.2016 року.
Головуючий суддя А.М. Осадча
Суддя О.О. Кучерява
Суддя О.О. Уханьова